Любов міс мафіозі

60

- Нам сюди. - мовив чоловік і ми направились на право. Коли двері відкрились, у мене мало не впала щелепа. Велетенське, просто гігантське приміщення було розставлене на паро штабів: боксерний та фехтування, скалолазання  і склад із перешкодами, та стрільбою: з висоти, просто спрямована і т.д.

- Це все орендовано на весь день? - спитав я.

- Ти, що жартуєш? Звичайно, що ні. - пирхнув Грейс. - Тут тренується Молодша Мафія. Потім йдуть на ліво, у свої кімнати, щоб переодягнутися, прийняти душ чи просто почитати, а потім в клуб. - він всміхнувся. - Я випросив у сестри, точніше вона порадила.

- Це місце належить Деймі?

- Я б так не  сказав, це місце спільне.  Загалом, воно належить  хлопцем, Вульфу та Мюлеру, але користуються вони - п'ятеро.

- Вражає! - видихнув я.

- На вихід! - наказав Морт чоловіку із чорними окулярами і той слухняно кивнув та вийшов. - А зараз, давай перевдягнемося  та до справи.

Ми швидко перевдяглися у чорні, спортивні костюми , що лежали у  першому віділлі  та рушили  до  боксерського . Хлопець пояснював як тримати та як відбиватися. Коли мені до рук дали небезпечний кусок заліза,  це викликало шалене тремтіння. Але  Морт швидко мене заспокоїв  і далі  пояснився. Ми робили перші вистріли і виходило доволі  не погано.

- Сфокусуйся на червоній точці. Уяви, що ця людина, яку  ти найбільше ненавидиш. - говорив Грейс. Його мускулисті руки, прикрашеними венами переставляли зброю і ставили мене у правильну позицію. Якби Дая побачила Морта, такого гарячого у чорній, облягаючій майці, то точно б впала. Це видовище  саме для дівчат. Я  завмер і відчув як  голова пішла  кругом. Перед очима почало розпливатися, а я позадкував.

- "Надто багато навантажень. Якщо я упаду або щось станеться не так , буде хріново."

- Хей! Що з тобою?  Не знаєш кого вибрати, щоб вистрілити? У тебе, що такий довгий список - ненависників? І на якому я місці? - я пирхнув та перезарядив  пістолет. Це була моя найулюбленіша частина. - Тоді .... хто на першому місці?

- Мій батько. - процідив я та з люттю вистрілив у фігуру. Яке було наше здивування, коли червоний значок був пробитий.

- Нічого собі у тебе ненависник! Не погано. І чого ти його так ненавидиш? За, що? - поцікавився син мафії.

- На це є свої причини. - холодно відповів я та поставив  пістолет на столик, поряд.

- Якщо не хочеш, не говори. - розвівши руками у сторони,  сказав шатен. Він підійшов  до холодильника та взяв бутилку  холодної води, другу кинув мені. Я швидко зловив та відкрутив кришечку. 

- Паро хвилин відпочинку і знову  до роботи. - оголосив  Морт. Я всміхнувся та зиркнув на нього з-під  лоба. Одне питання крутилось у мене на язику.

- Слухай, а ти пробував заборонені речовини?

- Ти про наркотики? - здивувався Грейс. - Звичайно,  що пробував. Ще в 15. Скажу відверто, це повне лайно. Але якщо хочеш спробувати, то я знаю  де  розташований центр із наркотиками.

- Ага. - ухмильнувся я. В моїй голові уже вималювався  план згадки про давні образи. Звичайно, що  я не злопам'ятний, але.....

- Відкрито не раджу сідати на них.

- Чудово, дякую. - кивнув я та схопив пістолет, направив на нього. Той витріщився на мене та проторохкотів.

- Джуліане, ти..... ти чого це?

- Моє справжнє ім'я Ендрюс Крінфорд ... і я агент ФСБ. На великий жаль, моя місія по розшукуванню  нарко-дилерів та їх місця, завершене.  Був радий з вами подружитися, а ваш телефон я конфіскую. - мовив я. Морт подолав легкий страз та повільно  потягнувся до другого пістолета, що лежав поруч. Але я помітив це та швидко збив рукою . Зброя відлетіла від нас на паро метрів.

- Телефон. - прогримів я.

- Джуліане, та ти жартуєш. За скільки часу ти не міг прикидатися якимось агентом. - пирхнув він та показав акулячу посмішку. Але я звів брови до гори та видавив нахальну пику, помахав рукою, щоб той нарешті відав  телефон. - Чи міг?

- Нарешті один із мафії буде посаджений. А за одним і другий   піде. Мафії Мортів кінець. А я отримаю премію. Руки за голову! - Морт  виконав те, що я наказав. Було смішно спостерігати  за ним та його реакцією.

- Ти не вийдеш звідси живим. Тут повсюди люди Молодшої Мафії. - проскрипів він зубами.

У його очах палав хижий вогник.

- Не дивно, що ти так швидко навчився стріляти. 

- Ой серйозно? Сприйму це за комплімент. Ти маєш бути дурним, якщо повірив, що  ваших людей ще не пов'язали. - це було до біса спокусливо. Його  дивне лице здивоване із злістю.

- Я тобі довіряв! Ти був моїм другом.

- Як ти там говорив, не треба було приводити мене у свої хороми, мало, що я можу знищити всю твою сім'ю лише через тебе одного.

- Ти пошкодуєш  Джуліане.... чи як там тебе.... гра ще перевернеться у мій бік!

- Це не гра, Грейсе, це справжнє життя. - я  лихо засміявся з його лиця та обернувся до нього спиною, швидко вискочив  , щоб він  нічого мені не скоїв, а  тоді....