- "А може це мафіозі ?" - подумав я. Шатену я нічого не говорив. Йому не треба було це знати. Ще подумає, що я якийсь слабак і живу як нищий. Після уроку, я зірвався.

- А ти чого це?- здивувався Грейс. Я помітив, що мафіозі взяла свою сумку й вийшла. Невже це вона? - Ти куди?

- В туалет, я скоро. - вигукнув я й швидким кроком пішов на 1 поверх. Тут майже нічого не було. Це ж бо не робочий поверх. Його ще 2 роки тому зремонтувати. Але ні, вони тягли й тягли час.

- "Навіщо йти в таке закинути місце?" - думав я, спотикаючись об балки. Тут люблять водитися старшокласники й інші забіяки. Але часто їх виганяють і вони йдуть на автостоянку. Або ж, ще тут полюбляють цілуватися солодкі парочки чи курити. Я обережно обходив усі ці проблеми на шляху. Пахло димом і чимось жареним та густим. Тут завжди так пахло. На підлозі були калюжі води, а те, що було під нею покривалось грибком. Стіни облякли й фарба з них геть злізла, цегла, що посипалась, тріщала під ногами, а одна на весь коридор лампочка жахливо блимала.

- Хіба не можна було коло школи зустрітися? - прошипів я. - Або в більш пристойному туалеті. Я розумію, що чужих сюди не пускають. Але є ще й інші поверхи і там набагато цікавіше.

От ці кляті двері, із потрісканою ручкою та м'ятиною з низу. Я тихенько постукав у туалет, щоб часом не увійти, а там старшокласники курять, або парочка сидить і ... Мій терпець урвався, я відкрив двері та зайшов у туалет.

Не встиг я й зойкнути, як хтось притиснув мене до стіни. Що за дружній жарт? Це була не мафіозі .... це був Форіс та його дружбани. Друзяки перезирнулися та загигикали.

- Що за? - викрикнув я і тоді мене різко просвітило. Це Люк відпросився в туалет й сидів там весь урок. Це він підклав записку. Чортовий бовдур!

- Що не чекав, Карнере? - вишкірився він й ударив мене по животі. Я зігнувся від болю. Блондин то бив зі всієї дурі, сил не шкодував. Я спробував випручатися, але хлопці скрутили мене так, що я не зміг поворухнутися. Один із них зацідив мені по лиці. Я відчув, що кров потекла з носа й скрапувала кремову жилетку, і в кінці кінців, на підлогу.

- Дідько, це все через нього! Я просто не можу повірити. - всівшись на умивальник, як на трон, мовив Люк. - Через нього помер Гілберт!

- Великий L, чого ти так побиваєшся? Він ж не був твоїм найкращим другом. - мовив один із хлопців.

Любов  міс мафіозіWhere stories live. Discover now