Любов міс мафіозі

24

Я пропустив його жарт повз вуха, хоча мене аж душило зо сміху. Ми скоро зійшли до вихідних дверей школи. На щастя, там ніхто не опинився, щоб нам завадити. Потоки учнів неслися і ми разом з ними. Я видихнув холодне повітря й глянув вперед. Перед школою стояла розкішна, спортивна машина. А спершись на неї, стояв якийсь хлопець, я не міг його детальніше розглянути, тому, що було далеченько. Також я побачив сестру Морта, яка прямувала саме до цієї  машини. Вони з хлопцем обійнялися і той як джентельмен посадив її у машину.

- Ходи, чого встав? - нервово гиркнув Грейс. МИ пішли на стоянку,  там було купа машин й модних мотоциклів. Морт підійшов до одного із них та вимкнув сигналізацію. Я мало не поперхнувся слиною, коли подумав скільки воно могло б коштувати. Чорний, спортивний мотоцикл із червоними полосками.

- На. - тицьнув він мені чорний шлем. Потім підняв сидіння й дістав звідти ще один шлем. Шатен робив усе дуже скоро. Хлопець сів й наказав мені залізти. Я без вагань зробив це.

По тілу пронеслось відчуття захвату і страху. Морт завів мотоцикл і як рванув. Спершу я хотів схопити його за куртку, але потім зрозумів, що це буде виглядати якось дивно, з боку. Я міцно затис в руці задні краї мотоцикла.

- Куди їдемо? - спитав Морт, коли мотоцикл зупинився на червоне світло. І він питає мене, щойно, коли ми вже далеченько відїхали від школи? Все стало ясно, я ніколи не зрозумію його логіку.

- Після уроків, я мав заскочити в магазин. - обережно мовив я. Грейс пирхнув й завернув мотоцикл. Він підїхав до мені знаного магазинчику, точніше супер-магазинчику.: Шатен скривився, мабуть вважав, що це просто просто будівля, яка не має для нього великого значення.

- Ти, що не знаєш, що це таке? - спитав я.

- Гадаєш я наскільки дурний?! - перепитав син  мафії й додав. - Це магазин, от що!

Ми зайшли в середину. Для мене це було звичайним магазинчиком із продуктами. А от для Морта це було казна-що. Він тримався коло мене й озирався.

- Заспокойся, тут ніхто тебе не пристрелить.... напевно.

- Хах, дякую, дуже допомогло. - фиркнув Грейс й набурмосився. Я потягнув його до візків. Сьогодні я мав зробити смачну вечерю, тому повинен був накупити багато.

- Тут ти звичайна людина, звичайна людина. - повторював я.

- Звичайна людина. - говорив за мною і тут же обурився. - Хей! Я не звичайна людина, я син мафії, мафії Мортів між іншим! - від криків шатена, люди почали озиратись на нас.