6

132 16 3
                                    


Але це не була та дівчина, це був лише наш директор. Почулися фиркання однокласників. Я полегшено видихнув.

- Я вибачаюсь, я б хотів забрати Флафі. - сказав той. Ах точно, Флафі, це наш хом'як у клітці. Чомусь директор завжди залишав його у нас. Він скоро почимчикував, сказав щось вчительці й вийшов. Я потер лодоні та видихнув у них повітря. Чомусь я справді побоювався приходу мафіозі. Як тільки, я чув якийсь шорох на коридорі, благав, щоб це не була вона. Моя шкіра вкривалась сирітками, а серце шалено билось. Мені здавалося, що кожен мене б зрозумів. Й так ледве приходив додому. І сестра бідкається й мама хвилюється.

І тут, я нашорошив вуха, з коридору чулися звуки. Це були кроки, й вони скоро наближалися. Я чув цокіт годинника. Раптом хтось, з ноги відкрив двері. (тільки так можна відкрити наші двері.)Я різко обернувся. На порозі стояла дівчина, трішки нижча за мене. Вона обвела усіх холоднокровним поглядом й попрямувала до вчительки. Мабуть мафіозі була вдягнута дорого тому, що Карен коментувала весь її одяг.

- Чорний гольф...о-о я ще й знаю, якого це бренду. Чорна шкіряна куртка це та, що ми бачили в магазині. - видихнула вона і... - Я бачила в інтернеті ці джинси, але вони чорні й широкі. Мені не до вподоби. Лізо, тобі подобаються? Ну в тебе й смак. Що за маразм?! Я знаю де їх купити, але вони справді дорогі. Думаю, кожне срібне кільце на її пальці буде по сто доларів, а уяви їх аж десять! Золота цепка...хм ...браслет від одного, знаменитого бренду. Ох ,напевно, я б потратила усі татові гроші на це.

Вчителька нервово, щось перебирала у шухляді, а дівчина відкрито спостерігала за нею. Здавалося, що міс Ідалія через хвилювання, не могла чогось найти.

Нарешті я зміг нормально її роздивитися. 

Любов  міс мафіозіWhere stories live. Discover now