Любов міс мафіозі

16

               Морт стукнув по столі кулаком.

- Я також думав, що головою у мафії стану я. У нас, в сім'ї, мафією найбільше цікавився я та Деймі. Але по-скільки вона дівчина, все мало належати мені, для неї це мало бути недоступно! Всі покладались  на мене.

- Заспокойся. Я можу тебе вислухати, тільки говори тихіше. - попросив я. Хлопець вигнув брову, а я сів навпроти нього. - Сусідній клас - великі пліткарі. Мало, що натраплять на цю історію.

- Ой та мені байдуже. - пирхнув він, але голос стишив.  - Як ти уже знаєш, жінки не можуть бути босом у мафії. Але моя сестра прорвалась повз цей барєр і показала, що може стати нею. Її ще й обрали босом, підвищуючи цим репутацію.

- А як до неї ставляться?

- Спершу, дуже погано, кожен думав, що вона скоро зламається. Але зараз.. навіть переборщують із вічливістю. - похитав головою Морт. - Але я змирився. Там довга історія.

                     Я з розумінням кивнув.

- Вона найменша у нашій сім'ї , а тепер ще й на неї всі покладаються. Вона більше схожа на справжню мафіозі. Ти це знав?

Я похитав головою, на знак відмови. Мені хотілося підняти настрій Грейсу. Він скидався на хорошого хлопця. Поводився він, ну точно краще ніж його сестра. Я сів на своє місце, а Морт попрямував за мною, сів переді мною. Я аж здивувався.

- До речі, а ти .. кхм..кхм. - він подивився у бік й потер шию.

- Що?-  вигнув брову я.

- Ну... ти маєш друзів, у цьому класі? - спитав він. Мене почало це все більше і більше дивувати. Потім шатен махнув рукою й додав. - Чого я питаю, звичайно має..

- Ні, не маю.- перебив його я й почав гортати книгу. - Я тут ізгой, зі мною через це ніхто не дружить. Хоча це не важливо. Невдовзі, ти все зрозумієш. Тільки не вір усьому, що кажуть про мене. - я нервово поправив окуляри.

- Тоді давай,  я буду твоїм другом. Знаю,  з мафією дружити не просто, але... - протягнув хлопець. - До речі, говорю одразу , на всяк випадок, якщо ти мене підставиш або проміняєш на якогось волоцюгу, я тобі говорю, я, а не моя сестра тебе вб'ю.

 Я закляк. Ну нічого собі! Зі мною захотів дружити син мафії?! Що таке я зробив за своє життя, щоб отримати це? Це жарт чи як? 

- Зі мною?  Ти жартуєш? Я тобі говорив.. якщо це жарт, тоді це не смішно.

- Я знаю і я не жартую. Ти цікавий тип, тому я хочу здружитись. Скажу чесно, я не надто хочу потрапити до банди якихось покидьків. - я здивовано вигнув брову. - Знаю, багаті думають тільки про дрогоціності. Я так кажу, при тому, що я сам із багатих. А бідні, вони... більш цікаві, як на мене.  Так, що? Погоджуйся, тобі немає чого втрачати.