Любов міс мафіозі

8

Всі одразу затихли. - Куди я попала? Що за дурнуватий клас?

- Та це все, через нашого тихоню. - весело гмикнув Люк. Він думав, що цим, покаже усім та й самій мафіозі, що він може стати її другом або ж спільником. Але мафіозі цього не оцінила.

- Тебе хтось питав? - я був впевнений, що дівчина дивилась на того, невідривним не доброзичливим поглядом. - Це ти у нас шум розводиш. Не надоїло? Поводишся  наче  безпорадна дитина, якій не вистачає уваги.

Люк розгублено поглянув на мафіозі й сів на стілець рівно, сковтуючи клубок у горлі. Я мало не кричав з радості. Ось хто вміє поставити на місце. Не Ліза, що надриває собі горло, не Чарлі, що завжди горланить, а міс мафіозі, яка затнула його єдиним, єхидним словечком.

- У нас, в мафії є  такий закон як виконання наказів . Зроби послугу, заткни собі рота.

Запала тиша. Вчителька кивнула мені і я сів. Я думав, що мафіозі й до мене причепиться, але це було не так. Вона спокійно сиділа і прислуховувалася.

- Тепер питання до класу.- мовила вчителька. - Протидіючий маркетинг? Хто скаже?

Всі мовчали, ніхто не знав відповіді, хоча це було елементарно. Я відкрив рота, щоб сказати, але мене випередили.

- Це маркетингова діяльність, яку потрібно звести до нуля.- мовила мафіозі холодним тоном.

- Яка мета цього маркетингу? - спитала вчителька.

- Зробити так, щоб люди відмовилися від товару, припинили виробництво. - механічно відповів я, хоча не знав чи це правильно.

- Чудово, просто чудово. - сплеснула в руки міс Ідалія. - Зараз, я дам вам невеличку контрольну. Оскільки ви знаєте, зможете написати.

Почулися зітхання однокласників. Ну звичайно, вони ж не вчаться взагалі. Чого їм радіти? Вчителька попросила передавати листочки з передніх парт на задні. Я повернувся до мафіозі й помітив, які точні вени на її руках. Кожне срібне кольцо аж виблискувало. Вона клацнула пальцями перед моїм носом і я отямися.

- Ой вибач, ось бери. - я хутко поставив на парту її тест. Я помітив, що дівчина вигнула брову. Мафіозі пильно поглянула мені вічі і я одразу обернувся. На мить, я дозволив собі подумати, що вона не така, як усі інші з мафії. Але це може бути тільки маска. Я ж бачив, як вона поводилась й холоднокровно дивилась, розмовляла з Люком, хоча він ідіот.

Але головне завжди попереду, особливо якщо твій кривдник Люк Форіс. Якщо мафіозі здружиться із Форісом, то на мені живого місця не залишиться. Вона буде наступною його маріонеткою, якою хлопець смикати за ниточки. Й з таким військом я точно помру. І тут до мене прийшла геніальна ідея. Я хутко взяв маленький клаптик паперу і почав записувати.

- Ей ботанік тупоголовий! - гукнув до мене Люк. - Яке перше і третє?

Ну ж ні, я не буду помагати. Зараз мені не до нього. Я мав дещо зробити. Зараз же!