Любов міс мафіозі

18

- Від сьогодні ти будеш називати мене на "ви". І якщо не прийдеш сьогодні вечері за цим адресом, рахуй, що ти вже одною ногою в могилі. Щось не зрозуміле для тебе  в тому, що я щойно сказала?

- Я все зрозумів... - Форіс мало не плакав, дивлячись на папірчик, на якому був написаний адрес.

- Чудово. - задоволено сказала шатенка й обернулась.

Раптом шатен закрив мені очі. Мене трусануло і я здивувався, але не став пручатися або сіпатись. З боку це виглядало геть по іншому.

- Краще зараз не дивитись. Вона використовує Погляд Мортів. - сказав хлопець. За паро секунд щось гучно попадало і Грейс забрав руку. Я побачив, як на підлозі лежать Люк і всі мої однокласники. Всі вони сплять.. наче б то. Я аж при відкрив рота. Що з ними? А якщо вони насправді не сплять? А якщо... вони мертві?

- Не хвилюйся, вони просто заснули. - мовив Морт, дивлячись на мою реакцію. - Хоча це ще не ясно.

Я різко обернувся й поглянув на шатена.

- Що ти маєш на увазі? - спитав я.

- На кожного погляд Мортів діє по різному. Перші враження від нього можуть бути болючі. Це стосується болі в голові, паралізовування кінцівок, це може також створити фобію. Не зможеш дивитися людям вічі або будеш боятися червоного кольору. Може викликати хворобу. Але це рідко відбувається. Погляд Мортів на цей раз діяв не сильно, навіть барселмову не треба було використовувати. - пояснював Грейс із тоном знавця. - Тим більше ти ж не заснув.

- Ти закрив мені очі! - нагадав я.

- Це може й не допомогти. - гигикнув шатен. Він якраз підійшов до одної з моїх однокласниць й кивнув. - От, глянь. - я підійшов ближче і впізнав Жозефину. У неї дуже трусились руки і вони побіліли. Я вжахнувся.

- Що з нею? - руду дьоргало й засмикались ноги.

- Якщо її не розбудити зараз, вона розпрощається зі своїми руками. - знизив плечима Морт, його лице було спокійним, а от моє, ні. Я кинувся до дівчини й почав її трусити, пробуючи розбудити. - Це не допоможе.

Я мало не задихався з відчаю, я почав кидатися від однієї людини до іншої. І у кожного були свої наслідки.

- Треба щось зробити! - панічно вигукнув я.

- Грейс, не муч його.-ліниво  пролунав холодний голос, якого я встиг запам'ятати.