13

111 16 1
                                    

- Я не можу померти! Я ще занадто молодий! - у хлопця почалась істерика. Він шалено гупав кулаком по підлозі, його лице почервоніло від сліз й він почав шморгати. - Навіщо я повівся....

Його я чудово знав. Риже, коротко підстрижене волосся й не довірливі зелено-світлі очі. Такі мав тільки Гілберт, колишній-командир футбольної команди. Я надовго запам'ятав його вихідки з моєю партою й шкільними дверима.

- Вона ж пожартувала? - з острахом спитав інший Форісовий друг.

- Мафія ніколи не жартує на рахунок цього. - мовив Чарлі, а його сестра співчутливо поглядала на хлопця, що провинився.

- Це зайшло аж занадто далеко. - вигукнула Карен.

- Треба було думати, коли ви кривдили Джуліана! - обурено крикнула Жозефина й здивувала цим усіх. - Ви, що не чули? Мафіозі встала на його сторону. Вона міняє нашої "гри".

- Точно, це все через нього! - гаркнув Люк, вказуючи на мене пальцем. Він кинувся до мене, але Чарлі встав між нами.

- Ти, що не розумієш? Не чіпай Карнера! Тобі то вернеться. Особливо, коли мафіозі встала на його сторону! - вигукнув він і тицьнув Форіса в груди. - Також померти захотілося? Ти точно головою не думаєш? А якщо вона десь поблизу, чекає, щоб ти Карнера зачепив? Облиш Джуліана.

Подумки я вже паро раз переправив його. Так дратує, коли тебе називають "Карнером", замість Картнера. Вона спеціально забирають букви з мого прізвища. Хоча чесно, я вже привик до цього. Всі так мене називають: вчителі, однокласники, люди із крамниці.

Я хотів був заперечити, щодо слів блондина. Але Чарлі на мене так суворо подивився, що я аж затнувся. На інші уроки мафіозі не приходила. І я почав сумніватися, що її первели сюди, щоб вчитися. У класі була дуже дивна атмосфера, всі мовчали й потайки зиркали на мене. Пішов я зі школи, не побитий, це також дивувало.

Але була інша проблема — мій сон. Я ніяк не міг, заснути, тому, що мені снився погляд шатенки. Погляд сповнений жорстокості, карі очі наливались червоними барвами й після нього, ставалося щось дивне. Я прокидався весь в поту й довго не міг заплющити очі.

- З тобою все гаразд? - спитала мене Дая, коли я вийшов випити  склянку води й позбавити себе спраги . - Щось сталося? Ти якийсь блідий.

Якщо раніше, я б сказав, що все гаразд і завернув її спати, то сьогодні, я розповів геть усе, що зі мною трапилось. Коли я завершив розповідь то лиш захоплено вигукнула.

- Та це ж круть! На твоїй стороні справжня мафія! Можна я Чорній Кішці розповім?

- Це ще не точно, що вона на моїй стороні. - із сумнівом відповів я. 

Любов  міс мафіозіWhere stories live. Discover now