Зойкіт вирвався із моїх уст і я швидко пішов до класу, але там її не зауважив. Паро здогадок де ж вона могла бути, навалились мені на голову і я вибрав найабсурднішу. 

Я зайшов у бібліотеку, пройшов паро полиць та зауважив Лізу. Але не саму. Вона стояла коло великого вікна, побіля найвищих та найбільших шаф, які зєднювалися із стелею. Перед ними, навпроти один одного стояли паро міні-диванчиків із зручними подушками.

Дівчина стояла насупившись та склавши руки на грудях... і дивилась вона на букет синіх роз у середині із ведмедиком(я таке в перше бачив). Їй простягав це хлопець, у дорогому одязі із симпатичним лицем та янгольськими очима.

- Я сумував за тобою, моє сонце. - сказав він, його голос був меланхолійним та ніжним.

- Давай без цього, Айсе. - відмахнулась від нього блондинка. - Я не просила тебе приїджати.

- Я так вирішив, я подумав, що ти потребуєш мене зараз. І бачиш, не помилився. Я тут, щоб звеселити мою, прекрасну богиню. - він погладив мочку вуха та посміхнувся. - Це твої улюблені квіти. Я відправив ще паро букетів у твій будинок.

Вестон поглянула на нього таким поглядом наче хотіла сказати "Боже, навіщо ти їх сюди приніс?! Я хотіла взагалі-то інші.". Вона скривилась та з легкою огидою поглянула на хлопця.

- Ой Ейсе... - застогнала вона та потерла чоло.

- Якщо вони тобі стали остогидлими, то я покупляю букети із кожного сорту квітів. - промовив хлопець та кинув букет на диван, підійшов та взяв її за дві руки. - Кохана, чому ти не кажеш, що любиш мене? Ти кажеш це при кожній нашій зустрічі. Я так скучив за твоїм голосом.

- Ейсе, нам потрібно поговорити. - перебила його вона та повільно забрала руку. Але брюнет обійняв її, прижимаючи до грудей та сказав у пів голоса.

- Якщо ти про поїздку, то не хвилюйся, я попіклувався про готель і перевіз. Я знаю як ти любиш комфорт, сонечко.

- Я не про це! І досить мене так називати! - вигукнула Вестон та відійшла від Ейса. Той здивовано заблимав очима і тоді набрався суворості, спитав.

- Хто зіпсував тобі настрій, моя богине? Я зараз же все зроблю для тебе.

- Все не так! Я хочу поговорити про нас. - замахала руками блондинка.  - Діло в тім, що НАС ніколи не існувало.

Любов  міс мафіозіWhere stories live. Discover now