Любов міс мафіозі

31

- Він був найкращим! - зашипів блондин. - Що за гру ви затіяли з мафіозі? Га!? Відповідай Карнере!

Я спробував закричати і вийшло в мене нічогенько, тому, що банда заметушилась.

- Мафіозі забрала життя Гілберта, тому як мінімум, я повинен забрати твоє. - не звернув уваги головний. Він встав й підійшов до мене. В цей момент я дивився на нього з такою люттю.  Форіс нахабно вишкірився й ударив кулаком.

- Ти пошкодуєш! - процідив я і хлопець голосно зареготав.

- Ей хлопці, покажіть йому як це зв'язуватися зі мною. - вигукнув він. Його друзі загигикали й почали бити й копати мене. А Форіс наче кинув сигнал, що можна починати й вернувся на трон. Я зціпив зуби. Голова почала розколюватися, окуляри кудись полетіли. З ран сочилася кров, я відчував, що от от зомлію.

- Яке гарне видовище. - гарикнув Люк й підняв руку. Радше слуги, а не друзі, зупинились. - Давайте дійдемо до  вишеньки. Послухай Карнере, якщо не мафія, то я тебе вб'ю.

Я мало не зомлів. В цьому туалеті було 4 хлопців, не рахуючи командира. Якось не чесно 4 на 1. Але в цей момент я про це не думав.

- Ну, хто хоче? - поцікавився блондин. Але ніхто не наважувався і сам я не розумів, що має творитись далі. І тут до Форіса ступив якийсь гачкувато-носий хлопець. Той вручив йому ....НІЖ!!! ЩО?! О ні, ні, ні! Тільки не це.

Слуга Люка  підійшов до мене й замахнувся, ніж дав про себе знати й боляче різонув по плечу. Я закричав від болю. У мене включився рефлекс самозахисту і я однією ногою збив хлопця з ніг. Той випустив ніж з рук й впав. Форіс зареготав  й заплескав в руки.

- Вбий його. - холоднокровно промовив блондин. Гачкувато-носий підвівся, схопив ніж. Я тяжко дихав, до таких степенів булінгу мені ще не доводилося бачити. Брюнет заніс  ніж надо мною і з ненавистю хотів уже вітнути в моє тіло ніж, але тут двері відкриваються й щось влітає в середину. Слуга Люка падає, а в його шиї з' являється ніж із чорною ручкою. Темна рідина почала кровити на підлозі, роблячи калюжу. Хлопці нажахано втупились в нього.

Раптом у туалет, хтось зайшов, хлопці скоро  обступили мене, щоб ніхто не побачив, хоча їхня логіка це сіра маса. Я простогнав від болі, я спробував крикнути, але не вдалосі.

- Що ти ... в-ви тут робите? - затинаючись спитав Форіс, а в  його голосі прозвучали нотки страху. А як тут не боятися?

- Ану розтупіться! - прошипів голос. Я одразу впізнав його, це була мафіозі. Коли хлопці неохоче показали мене, вона гмикнула. В  руці ,у неї була електрона сигарета. Так вона курить? Чи тільки вдавала?

- Що ти тут робиш? - уже сміливіше спитав Люк. Дівчина зневажливо поглянула на нього, поставила свій рюкзак на умивальник, коло дзеркала. Деякі  з хлопців метнулися до дверей, але ті виявились замкнені. Тіні страху накрили їхні обличчя. Люк зблід. Шатенка нахабно всміхнулась і похитала головою.

- Розважилися? - поцікавилась вона.

- У цеї дівки є ключі! - заревів один із хлопців. Міс Морт кинула ключі у туалет і їх змило. Хлопці перезирнулися, кинулися на неї. А Люк Форіс же дурень, як вони, він крадькома підійшов до дверей й залишився дьоргати клямку.

Той хто встиг підійти перший, отримав добрячий удар по лиці, перший впав на підлогу, зомлівши. Але дівчина не стала роздумувати, витягла ножа й почалась різня. Шатенка користувалася ним так майстерно, що здавалося вона з ним народилась. Перекидаючи з рук в руку,  крутячи та замахуючись. Криків не було,  лише видихи. І далі .. трупи. Коли дівчина закінчила роботу, витерла з лиця краплі крові. Всюди була ця злорадна кров, на стінах, на підлозі, на стінах туалету, на дзеркалі. Нестерпно пахло кров'ю.