Любов міс мафіозі

17

- Через тебе дурню! Я не... - не встиг він договорити, як Морт вгатив Люка, кулаком по лиці. Той аж відлетів, заточився й сперся на парту. У погляді Грейса знову з'явилась та сама зухвалість. Я помацав шию й кахикнув. Наче нічого й не зламано.

- Що за бовдур? - зневажливо  зашипів Грейс поглядаючи на Форіса. Шатен зухвало усміхнувся й повернувся до мене,  спитав. - Ти як? Все гаразд?

- Ще не помер як бачиш. - відповів я.

- Не лізь ідіоте... через нього помер мій друг! - він поглянув на мене,  а я знизив плечима. Хлопець підвівся, щоб підійти до мене ближче, але Морт знову вдарив його тільки сильніше. На губі Люка Люка з'явилась кров. - Що Карнере, знайшов собі захисничка, га? Сильні друзі, так? Одної дівки недостатньо? А ти хитріший ніж я думав.

- Це він про мою сестру? - допитувався Грейс, я кивнув. Він почав розминати собі шию й руки. Але перш ніж Чарлі встиг крикнути. "Люку Форісе, закрийся! Це наш новенький і уяви, він також із мафії". Морт зі всієї  сили копнув хлопця по животі і той зігнувся з болю. Можу сказати,  що він зробив це як професіональні футболіст.

 Я побачив, що у клас заходить мафіозі, як завжди поглядаючи на всіх,  та на все, холоднокровним поглядом. Вона зацікавлено  зиркає на лежачого Люка й ковзає поглядом по мені та Грейсу. Шатенка підходить до своєї парти й кладе рюкзак. Я бачу як Морт уникає її й пробує відвернутись. А я не можу відвести погляду. Що ж зараз  почнеться?

- Ти! - крикнув Форіс й кинувся до неї. Всі як один затихли. - Це все через тебе! Тільки ти  вина у всьому!

 Грейс напружується й дивиться у сторону сестри. Люк скоро йде до шатенки й хапає її за куртку.

- Та як ти посміла вбити мого друга!? Хто ти така, чорт забирай?! Хто тобі позволив вбивати людей!? - кричав він. Я розумів, що хлопець заходить надто далеко. - Це не гра, а життя! Дідько! Я тепер залишився без кращого гравця! Як тепер мені проходити матчі по баскетболу?! - мафіозі була нижчою й виглядало це так, наче Форіс хоче її підняти за куртку, яку зжимав у кулаці.

Я помітив, що кутики  її вуст сіпнулись в гору. Люк злився все більше й більше, а його образи ставали все зухвалішими й зухвалішими. Раптом щось клацнуло, я відчув як за секунду з'явилася тиша. Я побачив, що дівчина припнула пістолет до грудей Форіса. Той закляк й послабив хватку.

- Руки забери! - крижаним голосом наказала шатенка. Хлопець забрав руки й відійшов на крок назад , але дуло пістолета все одно було націлене на нього. Знову щось клацнуло й Люк різко підняв руки в гору, так само зробили й інші. Чомусь я також підняв, але Грейс опустив їх. Краще вже йому довіряти. - Мені здається чи я попереджала? Ти так сміливо щойно виступив. Так зворушливо, аж сльози на очі навертаються. Головою не думаєш, перед тим як щось робиш?

- Мені байдуже, що ти мені зробиш?! - шикнув він. - Без зброї, ти ніхто!

- О-о-оце ти дарма. - протягнув Морт і шепнув мені на вухо. - Зараз буде бійка.

І тут мафіозі поставила пістолет на парту, й різко підійшла до блондина та ударила. На його щоці з'явилася червона пляма. Але для сестри Грейса  цього було не достатньо. Вона дала хлопцеві підніжку й положила за шию, на парту. Її нігті впились в шкіру блондина й давила з усієї сили. Форіс почав сильно пручатись й задихатись, але мафіозі на це не зважала.

- Досить! Досить! Він все зрозумів! - істерично кричала Лізв. Чарлі аж поблід зі страху, а Карен страшено почала гризти нігті.

- Думаю, поки , що достатньо. Хоча це тобі вирішувати. - обережно сказав шатен, я кивнув. Дівчина відпустила Люка і той почав ротом хапати повітря.

- На настуний раз, як щось таке викинеш, я дозволю тобі побалакати із твоїм померлим другом. Всюди мої снайпери, вони мені з цим допоможуть. - вона повернулась до нього спиною.