Я зареготав на весь зал. Моє обличчя кольору помідора , а у легенях не вистачало повітря, я гупав кулаком по батуті та задихався.
-Щ-що відбувається ? - спитав шатен та почав озиратися. Його руки ще досі були за головою, а погляд набрався здивованості.
- Тепер ми квити ! - за ревів я і знову залився сміхом. Перші паро хвилин Морт не реагував, а потім як крикнув.
- Ах ти злопамʼятна сучка! Зараз ти отримаєш у мене ! Ти знаєш, що мало до інфаркту мене не довів! - хлопець побіг до мене, але я повернув у інший бік та вскочив на ноги. Ми почали бігати один від одного, обминаючи перешкоди. Звичайно, що паро раз комусь із нас прилітали мʼячі в лице або збивали з ніг тяжкі груші.
Коли ми попали на батут , Морт мовив.
-Слухай бро, а давай ніколи не будемо брехати один одному і по справжньому довіряти. Розсказувати секрети або те, що тяжко розповісти , або легше зняти з плеч .... що думаєш?
- Хм. - буркнув я, обдумуючи його пропозицію. - Гаразд.
- Для цього тоді треба провести спеціальний обряд. - вигукнув Грейс та підхопився. Я уже побоявся , що він пішов до стола із ножами, але хлопець пішов до холодильника. За паро хвилин , він уже ніс гарячі бутерброди. - На. - весело сказав він та подав мені їжу. - Тепер давай зробимо так і закріпимо наші слова. - ми взяли в наші руки бутерброди : я в праву , а Морт в ліву, та зробили такий рух, як я бачив у дорамах сестри, де корейці обмінювалися алкоголем.
Ми одночасно відкусили бутерброда та млосно застогнали. У мене боліли руки, ноги та спина, але бутерброди я- це ліки від усіх хворіб. Морт ляпнув на бік та спермі на підлогу , підтримуючи голову рукою.
- Мені здається, що коли я виросту і мене викинуть із мафії, я побудую кафе із бутербродами та назву його « Нора Ендрюса» - я зареготав і тоді коли заспокоївся , мовив.
- Раз ми найкращі друзі, давай ніколи в житті не будемо наставляти пістолети один на одного.
- Обіцяю. - вигукнув син мафії та махнув рукою, від чого з бургера вилетів кусок помідора і впав прямо мені на лице.
-Fuck!- прошипів я та кинув у нього свій бургер.