- Не знаю, як тобі віддячити. - промимрив я.
- Не треба, якось допоможеш мені із моделями, та й усе. Цей одяг не дуже й то важливий. Люди хочуть носити брендовий одяг, а те, що роблю я не назветься класним.
- Ні, чого? Мені подобається. В мене просто стиль тихоні.
- Справді? То он яка у вас дружба. - вона поглянула на Мортів й мовила. - Якщо ми бачимось в останній раз, я б хотіла тебе попередити. Якщо ти дружиш із Мортами, то мусиш знати, що вони великі ревнивці та власники. Ти хороший хлопець, не хотілося б, щоб тебе убили. Якщо ти дружиш ще й із Деймі, хоча я в цьому сумніваюсь, то краще не ставити її слабкою або тиснути на її болюче місце. І тримайся подалі, коли вона злиться. Ніколи не йди проти неї. Хто, хто, але вона зможе зробити твоє життя ще нестерпнішим, ніж воно було. Може довести аж до смерті.
- Звідки ти це знаєш? - я видихнув. - Не знав, що мафія може бути настільки жорстокою.
- Я дружу з нею майже 10 років. Життя з нею - непередбачуване. Але ти не зважай на їхні шпильки. Хоча це можуть бути не тільки смішинки, а й образи, знай вони так просто не обідять.
- Поки, що вони обіжають лише моїх кривдників. - потер шию я.
- Це зараз, а якщо Морти найдуть щось небезпечне в тобі, для них, все може обернутися навпаки. Наприклад Грейс, він дуже ревнивий, якщо ти будеш мати ще одного друга. В першу чергу, маєш представити йому, або вдавати байдужість до того друга. Щоб він зміг впевнитися, що ти не ставиш друга на його місце. З ним дружити тяжко, коли з кимось здружується, можна сказати привласнює цю людину собі. У мафії це нормально, а у звичайних людей не дуже. Це звучить смішно, але він буде оберігати тебе, як свою улюблену іграшку. - блондинка всміхнулась. Хоча я не хотів бути іграшкою, але посміхнувся їй у відповідь. - Ніколи не знаєш, що втнуть ці власнолюбиві Морти.
- Дякую, за поради. Думаю пригодяться. - мугикнув я.
- Все розбігаємось, ще паро хвилин до кінця. - вигукнув шатен. Ребека кивнула мені на прощання й пішла до Деймі на паро слів.
- Ну я ж маю рацію. Це краще ніж сидіти у мокрому одязі. - приплив до мене Грейс.
- Дякую. - мовив я. Морт поглянув на мене із здивуванням, вдивляючись чи я змінився.
- Нема за що. - всміхнувся він й показав свої бездоганні , білі зуби.- Деймі, ти йдеш? - звернувся хлопець до сестри. Та блиснула лиховісним поглядом, обійняла подругу й підійшла до нас. Чорний джип рушив, а ми пішли в середину.
Тепер погляди учнів були інші. Вони дивились на мене не відводячи поглядів, із повагою і трішки цікавості. Ми зайшли в клас і погляди опинились на мені. Мафіозі зайняла своє місце й наділа навушники із звичайною байдужістю.
- Чорт! Я мав віднести журнали. Зачекаєш мене чи підеш зі мною? - поцікавився Морт і хапнув рюкзак.
- Та ні, краще залишусь тут. Підстрахую тебе, якщо вчителька прийде. - мовив я. Шатен кивнув і вилетів із класу. Я взявся гортати підручник.
І тут я не помітив як мене обступили. В ніс вдарив запах вишні, та такий сильний, що голова почала обертатися. Я підняв очі й побачив, що мою парту обкружили майже як половина класу. А на парту мало не залізала сестра Чарлі.
- І які вони? - поцікавилась дівчина, захоплено дивлячись на мене.
- Хто? - здивувався я. Така кількість уваги змушувала мене ніяковіти.
- Як хто? - весело вигукнула блондинка й потім стиха мовила. - Молодша Мафія! Ти ж їх бачив... ви навіть дружите хіба ні?
- Що тут твориться? - здивувалась Карен, яка тільки-но зайшла у клас. - Господи, що це таке.
- Карен, ти, що не знаєш? Джуліан .... - почала переказувати подрушка головної Модних.
- О-оу, так ти тепер не ізгой? - мовила шатенка, підходячи ближче. - Оце у тебе нарядик, гарний.
- Охохох, знову наш ботанік щось витворив? - гигикаючи підійшов Люк, він також паро секунд тому, зайшов у клас. - Що це в тебе за дрантячко? Нарешті гроші знайшов на нормальний одяг?
- У нього й до цього був нормальний одяг. - закотила очі Ліза.
- Що-о-о?! Я бачив, що це одяг підкаблучника. - пирхнув Форіс.
- Нормальний одяг. - пирхнула дівчина. Я здивувався. Чому Ліза так різко встала на мою сторону? В чому полягає цей секрет?
- Йди сюди! - зашипів Люк й потягнувся до мене. Всі розступились. -Думаєш тепер такий модняцький?!
- Невже ти зараз хочеш порвати одяг, дизайнера Молодшої Мафії? - пролунав крижаний голос. Форіс, який зжимав воротки куртки, затремтів. Мабуть згадав як смачно дістав зранку. - Ребека, ой як не любить, коли її речі псують. Я заперечувати навіть не буду. Зніму це все на відео, як вона тебе катує і покажу твоїм батькам. Як спокусливо ... вони ж одразу в могилу, за тобою кинуться.
Раптом, у клас залетів Грейс. Побачивши нас, він закотив очі, підлетів до хлопця й шарпнув його за шиворотник, почав давати кулаком по лиці. Той навіть не ворушився. А коли Морт закінчив, розлючено зашипів як той змій.
- Що ти від нього хочеш?! Не наривайся на мене, а то точно з цього світу зведу!
- Заспокойся, він тільки при однокласниках такий сміливий. Подивимось, що сьогодні вечером, перед моїми друзями скаже. - протягнула шатенка, солодко усміхаючись.
Форіс наче згадав, що муки ще не закінчились. Він взявся за голову й почав кричати. Я відвернувся у бік й побачив Деймі. Її нахабна усмішка то з'являлась то зникала. Здавалося, що карі очі по-трохи наповнюються криваво-червоним кольором. Хто вона така ? Хто вона така насправді? Бос Молодшої Мафії, Грейсова сестра, дочка Мортів, є ще щось ... ще, що не доповнює карту. Пазл, що заховався серед, таких самих. Я хочу знайти цю відповідь!