Її рука зловила паперову кульку й забрала собі. Люк Форіс закляк, я побачив, у руках мафіозі записку, яка була адресована мені. Я хотів був забрати, але вона лиш криво посміхнулась.
Дівчина розгорнула й провела очима по рядках, а потім подивилась на Люка. У її карих очах підстрибували бісики.
- Ого, я навіть не думала, що у цьому класі, ведеться війна проти одного. - вона поцокала язиком. - Якось не чесно, не думаєте? У нас, в мафії, за таке би одразу вбили. Яка твоя перевага Форісе?
- Що... в-ви маєте на увазі? - проторохкотів блондин. Я сам аж здивувався. Майже як двометровий горила боїться дівчини?
- Що тобі дають ці погрози? Чи у тебе це інший вид мови? - у класі почулися хихотіння. - Хочете почути ,що тут написано?
- Я ніколи не читала записок Люка. - прошепотіла Ліза, до Карен, але це почули всі. Клас збуджено загудів, а мафіозі сіла на парту, наче на трон.
- "Карнере якого чорта? Якщо це вплине на оцінки і я знову получу від батьків.. тобі не жити! Ніхто тебе не захистить! Ніхто тобі не допоможе, а я поблажок робити не буду!" - Люк Форіс щось буркнув, а дівчина обвела клас холоднокровним поглядом. - То як я розумію. -протягнула вона. - Ваш горила наскільки тупий, що просить допомоги у своїх жертв?
- Я не прошу. - вигукнув хлопець.
- Джуліан не жертва! - голосно сказав Чарлі. Мафіозі знизила його холодним поглядом і той поволі сказав. - Це...це лиш жарти.
- Справді? А я так не думаю. Я звичайно не психолог, але бачу, що вашого..е-е.. учня булять. Буду відвертою мені це деколи подобається. - моє серце гупало з неможливою швидкістю. Що щойно вона сказала? Чому все обертається таким чином?! - З дитинства мені подобалась подібна жорстокість. Але на цей раз це виглядає не справедливо. На цей раз, я стану на сторону жертви.
Я мало не зомлів. Що вона несе? Можна я зійду з цеї планети.
- Ви ж не будете протидіяти мені? Я б на це подивилась. - мафіозі видала короткий смішок. Її погляд такі й говорив "Ну давайте! Спробуйте!" - Не люблю коли мені, не підкоряються. Ви ж просто ще не знаєте, як це, коли мене вивести із себе.
На мить запала тиша. Всі мовчали і дивились то на мене, то на Люка, то на мафіозі. Кожен з нас видавав якісь свої емоції: Я — здивування, Форіс — хвилювання, а шатенка — жорстоке задоволення.