Розділ 136.

61 9 0
                                    

Зв'язку все ще не було. Дивна магнітна аномалія просто вбивала весь сигнал. Я підняв телефон над головою, проте дисплей безрезультатно дивився на мене. Нічого. У решти ситуація не краще.

- Потрібно спробувати на висоті, — Вавилон безапеляційно прокоментував ситуацію.

Спочатку ми спробували піднятись до другої сірої зони. Зупинились ми за двадцять метрів від ряду табличок: мінне поле. Як колишній студент Ван Хельсінга, я знав цю хитрість: мисливці заносили таблиці вже на територію мінного поля. А монстр буде думати, що він у безпеці й піде далі...

Сигналу все ще не було. А при підході до мінних полів сказилась уся техніка. Телефони вимкнулись, камера Валерія розрядилась.

- Магнітна аномалія, — пояснив Вавилон. — Я й забув зовсім...

Ясно, чому магнітні міни працювали стільки часу. Аномалія при вибуху перезаряджала їх, створюючи мінімальне вікно. Але дивлячись вдалечінь, я розумів, що встигнути практично неможливо.

Довелось спуститись. Нам жодної загрози від цього не буде, а ось електричні прилади могли запросто перестати працювати.

До могильника ми повертатись не хотіли, від слова: зовсім. Якщо ми не розбудили мешканців першого разу — не факт, що не розбудимо і вдруге.

- Підемо в обхід, — пояснив Вавилон. — Можна було б піти тією ж дорогою, що мав піти й Ігнацій, але то довго. Часу все менше. Потрібно встигнути до заходу сонця.

Я глянув у блокнот на криві нечитабельні помітки, зроблені під час розповіді Вавилона.

- Так, куди нам?

Замість відповіді, Вавилон показав нам на окопи.

- Пройдемо там.

***

Про полтергейстів нам відомо мало. Ми знаємо, що це згустки енергії, не видимі людському оку. Безпосередньо на людей у них влади немає, але нічого не заважає їм кинути в нас важким предметом. А ще гірше, якщо предмет виявиться гострим...

Вавилон забрав у мене автомат і поліз в окопи першим. Валерій слідом. Я замикав. Як виявилось, окопи були не по пояс. Ми йшли коридорами, що сягали нам по шиї. Іноді зустрічались розгалуження та підйоми, де вже висота якраз сягала по пояс. Валерій не дуже розумів, навіщо, але пояснювати ніхто не поспішав.

СтрімерWhere stories live. Discover now