Розділ 130.

45 7 0
                                    

А сумніватись таки довелось. Федот так і не з‘явився, а Цепеш мовчки показав на годинник. 5 годин до світанку. Не встигнемо, значить я сам по собі.

- Я проведу тебе тунелем, що має розвилку на третю сіру та другу червону, – сказав мені. – Далі ти сам по собі, а я повернусь додому. Згода?

Кивнув. Що мені ще залишалось? Вампір йшов першим. Я за ним, слід в слід. По дорозі Влад розповів, що на третю сіру був безпечніший шлях, через якийсь заклад. Але власника вбито. І ніхто не знає, як відкрити ті ворота.

- Казали, там люта бійня була, – кинув через плече. — Якийсь навіжений нахамив власнику закладу і почав бійню.

Я промовчав. Все було не зовсім так, але бажання розповідати не було.

В тунелі ставало темно. Світло барів залишалось позаду нас. Тепер же нас чекали темні тунелі колишнього метрополітену. А може й не метрополітену, хто його знає?

Територія під землею була наче ще одною сірою зоною. Але її оминали та зайвий раз не згадували. Саме існування було більмом для червоних та зелених. Тут правила анархія.

Я ввімкнув ліхтар потріскані стелі з дірками та павутиною. Щурі розбігались від світла ліхтаря.

- Я бачу в темряві, — заявив Цепеш, закриваючись від світла. — Це заважає. Вимкни!
- Я в темряві бачу гірше, — посвітив перед собою. — І знаю, що нічні чудовиська світла не люблять. Тому терпи.

Цепеш плюнув собі під ноги, але пішов далі.

Ми йшли довго. Іноді доводилось зупинятись. Раз, чи двічі Цепеш заблукав і мусили розвертатись. Вже вдруге мені доводилось проходити повз тунель з якого доносилось шипіння і смерділо мертвечиною. Тоді, в компанії з Ігорем і Анікою, ми просто швидко його минули. Тепер же мені здавалось, що до мене хтось говорить звідти. Я прислухався.

- Навіть не думай! — гаркнув Цепеш.
- Що там таке? — Я про всяк дістав револьвер. Але ліхтарем світити не став. Раптом щось там не любить світла?

Шипіння ставало чіткішим. Немов у моїй голові, змушуючи мене то пітніти, то смикатись від нестерпного холоду. Тонкі голоси лунали звідусіль, але я ніяк не міг розібрати слів. Прислухався, зробив крок вперед...

Цепеш схопив мене за плече і розвернув до себе лицем. З силою потряс, виводячи з трансу.

СтрімерWhere stories live. Discover now