Стрімер

Розділ 102.

Упирів і болотяників мисливці просто розполовинили. Хоч можна було зрозуміти, що ті померли швидко.

- Вони посилають повідомлення чудовиськам?
- Ага, — Ігор підтвердив мої здогади. — І в досить доступній формі.

Пройшли випалену полосу. На ринок ми ще не поспішали. Зняли верхній одяг, одягнули бронежилети. Револьвер висів на поясі. Мечі прикріплені до зап'ястків. Ще один пістолет заховав за ремінь біля спини. Одягнули тактичні рукавиці. Накинув футболку і куртку, щоб не було видно, що ми озброєні.

Ринок гудів. Але чулась в тому гудінні пересторога. Монстри ходили групами, недобре на нас витріщаючись. Сам ринок розділився на тих, хто все ще торгував з людьми, і тих, хто вже нічого не продавав. По периметру стояла охрона з чоловіків з автоматами та вовкулак. Вони намагались не перетинатись зайвий раз, але інакше безпеку не забезпечити ніяк.

- Дивно, що монстри не почали мстити нам тут, — прошепотів Ігор.
- Вони сподіваються, що варги не прийдуть сюди, бо тут люди.
- Варги? Я думав вони бояться Пророка...

Він не знав.

- Вони тепер одного поля ягоди. Тримаються за руки...

Перед входом нас зупинив вовкулака. Він піднявся на задні лапи, ставши вищим за нас на добрих дві голови. Гучно втягнув носом повітря.

- Я відчуваю страх, — прогарчав він.
- Митись не намагався? — Ігор теж не ліз за словами в кишеню.
- Що думаєте про Пророка? — перевертень пропустив слова Ігоря повз вуха.
- Класти нам на нього з великої гори. А тепер відійди.

Вовкулака наблизив до мене роззявлену пащеку. З рота в нього смерділо. На мої чоботи капала слина. Я відхилився, відганяючи рукою від обличчя його запах. Ігор поклав руку на кобуру...

- Вони до пана Аркх Наґу! – до нас, немов нізвідки, прийшов молодий джин.

Низького зросту, по людських мірках, він виглядав, немов підліток. Наґу змушував усіх своїх помічників носити костюми трійки. Бізнес повинен мати стиль. У випадку Наґу — пунктик на костюмах.

- Пан, Орест Лютий? — маленький джин звернувся до Ігоря.
- Це він, — кивнув на мене.

Я, наскільки взагалі вмів, привітно помахав рукою. Вийшло не дуже. Перевертень зміряв мене з голови до ніг. Ми не стали чекати. Просунулись попри перевертня і пішли вглиб ринку.