Стрімер

Розділ 93.

Вмився. Лице пекло, немов я обгорів. Проте думки прояснились. Навіщо кудись йти? Нехай Пророк починає свою війну. Нехай уряд сам розбирається з цим всім. Нехай мисливці на стіні роблять те, для чого їх готували. Я блогер. Не мисливець, не поборник добра і зла. Я просто стрімер. Не більше і не менше.

Телефон видав звуковий сигнал. Повідомлення від Артура. Рейдж в повному порядку. Жити буде, його випишуть завтра з лікарні. Він тихо зудить від ненависті до мене. Від останнього речення я всміхнувся.

Я принизив його. Він відомий. Медсестри та лікарі впізнають його. Завтра вся молодь Еліосу обговорюватиме його побиття. Великий мисливець отримав на горіхи від ноунейма. Я невідомий, порівняно з ним.

Прийшло ще одне повідомлення, але вже від Цепеша.

"Я не знаю, як тобі це вдалось, але Рейдж кинув мені виклик". Нема за що, Влад. Немає за що.

Рішення прийшло миттю. Навіщо пертись кудись за Сирін? Можна ж натравити на Пророка всю другу сіру зону! Навіщо кликати ще монстра, коли я можу використати тих, що є.

- Цепеш, — набрав його номер. — Не спиш?
- Я вампір, забув? — роздратовано буркнув Влад.
- Точно. Треба поговорити!
- Ай, слідкуй за зубами, сонце!
- Що?!
- Це я не тобі! Тобі прямо зараз треба зустрітись?! Це не потерпить?
- Зустрінемось за годину в домі Мереї. Якраз справишся.
- Трясця, мисливцю!
- За. Годину.

Мерея тепер жила в Аніки, на першій червоній. Та її присутності і не вимагалось. Залишилось лише подати Владу цю ідею так, щоб він захотів за це братись. Можна ще підключити плутонців або камарадосів...

Так, стій! Але чому я так жадав здихатись Пророка? Той що, що він небезпечний? Сутичка з його людьми була випадковістю. Я спокійно зможу йому все пояснити. Чи не зможу?

Перебуваючи в роздумах, я зібрався і вийшов з дому. Сон — для слабаків. А якщо не потрібно нічого пояснювати? Нехай він розпочне війну! Що мені, ті монстри?

До воріт дістався швидко. Дрон мене просканував, і ворота відчинились. В спокійний час, можна було пройти цілодобово. Лише в разі заворушень — гермоворота зачинялись.

Мирний договір передбачав дотримання законів на зелених та червоних зонах. Там життя — найвища цінність. На сірих зонах воно не коштувало нічого. На сірих зонах ти перебуваєш на свій страх і ризик.

Це спрацювало. Знизилась злочинність, адже все кодло перебралось на другу сіру. Ті, що не горіли бажанням омивати руки в крові — спокійно вживались на першій. Я відстрілював диких чудовиськ, неприйнятих соціумом.

Але Пророк не дике чудовисько! Він з плоті й крові. Він мислить. Він людина, а людей нас вчили захищати. Так чому я йду тоді? Нехай переб'є всіх, кого схоче. А я просто лишусь в стороні.

Йшов пустим нічним ринком. Пройшов "Чорну Вісімку" Луки. Кивнув на його привітання, і пішов далі. Що Пророк зло, що прихід сюди Берегині зло — зміст вибирати? Не пам'ятаю, хто написав, але: між більшим та меншим злом — краще не вибирати взагалі...

- Який ж ти бовдур, Оресте! — сказав сам собі вголос. — Що не вибирати?! Що ти несеш, трясця твоїй матері?!

Я вже вліз. Я однаково попрусь на третю сіру. Як не по Берениню, то з інквізитором. І не тому, що я боявся проблем з законом. Насправді, я дуже хотів нарешті дізнатись, що там.