Будні Сплячих Собак

Розділ 18.

Є ситуації, котрі можна було трактувати одночасно, як перемогу та поразку. Настя в душі святкувала перемогу. Марта все ще спала, тримаючи голову у неї на колінах. Настя подумки пообіцяла собі стежити за нею.

Гриб підраховував збитки. І обіцяв все вираховувати з її зарплатні. Кілька emp, витрачені гроші клієнта. Репутаційні втрати. Потенційні неприємності від Легіону Сіренка. Фелікс теж злий на Настю, як чорт. З ним Геннадій домовиться, але не виключено, що розцінки в нього піднімуться. Хитрий єврей, звісно ж, поспівчуває, порадіє за Марту, засудить розбещення неповнолітніх...

Але суму в контракті ми переглянемо, Геннадію, не сумнівайся.

Про що думав Тост, не знав ніхто. Він швидко пересів у іншу автівку і їхав за ними на безпечній відстані. Чомусь ні Сія, ні Гриб не сумнівались, що одному йому зараз було комфортніше.

- Вибачте за удар, — врешті озвалась Настя.
- Ти вибач, що не допоміг, — сказав Гриб. — Я заслужив. І перед Віктором треба буде вибачитись. Нелюдимий він, а серце виявилось більшим ніж в мене. На майбутнє, ти дзвони мені спочатку. Обіцяю дослухати до кінця.
- Обіцяю подзвонити спочатку вам.
- Діти не мають страждати через відхилення дорослих.

Марта не спокійно завовтузилась на сидінні. Настя погладила її по волоссю.

- А як ви нас знайшли? — пошепки запитала Сія.
- Робота в мене така, — всміхнувся Гриб. — Знаходити як не клієнтів, то вас. Якщо не вдаватись в основи методів пошукової діяльності, то більшість роботи за мене зробив пан Сіренко...
- Не посадили його таки?
- І не посадять, хіба вже зовсім берегів пуститься. Так ось, ви його ботоферму рознесли. По опису він впізнав вас. Поцікавився, що ви шукали й підняв інформацію по нашому любителю дітей. Подзвонив мені, розповів, що ви наробили. А через пів години мені подзвонила наша людина з поліції та повідомила про орієнтування на вас. Навіть приблизну локацію. Далі я дізнався, що ви спробували шукати Мазаєва по банківських картках, тож я підняв його кредитну історію. Пам'ятаєш націоналізацію привату? От з того часу в нас є туди доступ, щоб ти знала. Не до рахунків, то не вийшло, бо інакше вже б давали свідчення в кіберполіції. Але до історії користувачів я зміг дістатись.

- А прізвище Мазаєва ви як дізнались?
- Так в Сіренка й дізнався? Він же не знайшов ще той файл, котрий ти закинула на його сервер?
- Ні, не знайшов, — задоволено всміхнулась Настя.

Доки Віктор тримав наставлену зброю на тих нещасних хакерів, Настя понакидала їм на сервер троянських коней. Звичайна флешка через usb порт варто було лише вставити в будь-який комп'ютер та один раз спробувати відкрити. Вірус далі сам копіювався і кріпився до бібліотек користувача. Їх таки знайдуть, але то вже не так критично. Все-таки Сплячі Собаки мають тримати марку перед конкурентами. Ще одна витівка Анастасії. Ніби дрібниця, але зарплатню вона забирала не просто так.

(*Trojan Horses, Trojans — різновид шкідливого програмного забезпечення, котре часто використовується з метою збирання інформації та шпигування за діями на ураженому вірусом комп'ютері. В більшості випадків поширюється саме людьми).

- Ті налякані бовдури самі повідкривали та поскидали Арсену всю інформацію, котру шукали. Не додумались спочатку пошукати сюрпризів від тебе. Молоді ще. А я сидів перед комп'ютером і спостерігав. Підняв уже свої бази даних і знайшов, що Мазаєв таки колись притягався, але не вистачило доказів. Навіть підозру не вручили. А далі справа досвіду. Злочинці намагаються не повторювати свої злочини, але це рідко в кого вдається на сто відсотків. Вас Сіренко вистежив по трекерах* в орендованій машині Мазаєва.

(*GPS tracker — передавач, котрий дозволяє визначити місцезнаходження транспорту. Детальність та чіткість залежить від якості пристрою)!

Настя подумки ляснула себе по лобі. Ну звісно! А то вони камери на заправці ламають. Он, як все просто. Хоча, просто це в теорії. На практиці їм було потрібно отримати доступ до програми чи порталу, котрим користується та компанія. А тоді вже шукати потрібну машину.

- Звідки така впевненість? — запитала Настя.
- Тому що копи їхали на локацію машини, а не по вас. В готелі він платив готівкою, тому по банківській картці його там було не знайти. Хитрий виродок, нічого не скажеш.
- І йому дійсно нічого не буде?
- Ти чула. Але не думай про це. Марта зранку буде вдома. Поплаче, послухає крики бабусі. Може з місяць нікуди не вийде, але то вже дрібниці. Диспетчер потім підтвердив мої здогади, стосовно Мазаєва. Я вже казав, що кошти на emp пристрої, якими ви спалили електрику в готелі та підкуп правоохоронців вирахую з твоєї зарплатні?

Настя промовчала. Гриб глянув на неї у дзеркало і всміхнувся.

- Або ні, не вирахую. Навіть трішки підніму тобі платню. Ти в мене за це до кінця року будеш сидіти в офісі замість секретарки та всміхатимешся усім клієнтам. Навіть Мар'яну Ісакову, родичу Фелікса.
- Краще вирахуйте з зарплати, — засміялась Настя. — Боже, що завгодно, лишень не той Ісаков!

Марта знову поворухнулась від хвилі реготу в машині.