Розділ 49.

11 3 0
                                    

Настя не звернула уваги, що їй хтось тримає волосся. Вона обхопила руками туалет. На очах сльози, в роті присмак гіркоти. Добре, хоч хлопці не залишили її саму...

- Ти ж ніби небагато випила, — голос належав Лисиці. — Не вагітна?

Настя почала кашляти. Яке їй діло?

- Вибач, це професійне, — сказала, коли Настя глянула на неї. — Я ж лікар як-не-як...

Настя підійшла до раковини. Вмила лице.

- Чому ти прийшла? Гриб попросив?
- Ні, я хвилювалась за тебе. І вирішила не заважати їм?
- Тобто?
- Прийшов клієнт. Якийсь актор, чи співак, не знаю.

Частково Настя навіть зраділа, що була зараз тут. Народний артист України, Ярослав Трембіцький, зірка вітчизняних мильних опер, любов молодих дуреп та й старих дуреп теж. Її ж він відверто бісив.
Гриб теж не був у захваті від нього, проте багатими клієнтами перебирати не любив. Однаково Насті з ним спілкуватись.

- Як я така піду? — глянула на себе в дзеркало.

Ілона підійшла до неї.

- Любонько, навіть така, ти затьмариш зорі. Де мої двадцять...
- Мені давно не двадцять, — Настя відчула, що зашарілась.
- Більше тобі не даси. В будь-якому випадку, побудемо тут. Хай Віктор розбирається.
- Віктор!? — перепитала Настя. — Не Геннадій?

***

Ярослав Трембіцький від коньяку не відмовився. Пив чистим, малими ковтками.

- Я більше люблю віскі, — говорив. — Один мій фанат з Шотландії передає мені пляшечку. Воно таке, знаєш, терпке й м'яке водночас. Аж тепло стає в легенях. Ти був у Шотландії?
- Ні.
- А я був. Раз на відпочинку. Іншого разу на зйомках. Прекрасна країна. І віскі прекрасний.

Віктор промовчав. Гриб пішов під уявною причиною. Настя в туалеті, їй точно не до того. Добре, хоч Лисиця пригляне за нею.

- Чим компанія може допомогти вам цього разу?

Віктор глянув на прайс-лист. Трембіцького Сплячі Собаки терпіти не могли, але розкидатись постійними клієнтами вони теж би не стали. Витряси з нього, скільки зможеш, — прошепотів тоді Гриб і поспішив на вихід.

- А де ваша прекрасна секретарка?

***
Настя з Ілоною підслуховували через двері.

- Секретарка?! — обурилась Настя. — Секретарка?! Холера, я зараз йому...
- Неодмінно, — Лисиця хоч і ніжно, проте твердо взяла її за лікоть. — Як тільки Віктор завершить перемовини...

Будні Сплячих СобакOnde as histórias ganham vida. Descobre agora