Будні Сплячих Собак

Розділ 14.

Гриб прискорився, лише залишивши Львів. Хоч би Тост та Сія не наробили дурниць! Але вони його не почують. Ох Настя, плювався Геннадій.

- Екіпажі виїхали на місце призначення, — оголосили з динаміків.

Старі зв'язки дозволили йому під'єднатись до частоти копів. Це рятувало їх майже кожного разу, коли щось йшло не по плану. Бувши всередині системи, Геннадій прекрасно розумів, як і коли вона працює. Як і розумів, що Арсен Сіренко вичислив Настю та Віктора. Але вирішив не ставити своїх людей під загрозу, а використати своє право, як громадянина, скористатись 102. Копи приїдуть на місце подій та арештують його людей. Або пристрелять при спробі чинити спротив.

Гриб прискорився. Двигун забурчав, стрілка на спідометрі ліниво пішла вгору, а потім вправо, перетинаючи тризначне число.

***
Номери знайшли швидко. Поки Віктор їхав до найближчого мотелю, Анастасія знайшла, котра компанія здала машину в оренду. Мазаєв залишив свої дані, тож у них були права. Гриб навчив їх методів, котрі використовувала cert.ua, сучасна кіберполіція України, інакше б пошуки зайняли місяці.
Звісно, у два кліка зламати щось не вийде. Це комплексна робота. Мазаєв мусив показати права, щоб отримати автомобіль в оренду. МВС повідкривала списки номерів транспортних засобів. Відповідно, всі відкриті реєстри перекочували в даркнет аби зайвий раз не світитись перед МВС. Настя ввела потрібний номер, знайшла збіг.

- Доброї ночі! — жваво промовила Сія...

Ламати бази даних всіх готелів довго. Але сам Мазаєв повинен був залишити якийсь документ, при поселенні. Марті було дванадцять, її документи ніхто б не запитав. Але дивно, що він не повіз її до себе. Чи повіз, але для чого було тоді виїздити за межі Львова?

- ...так, я його дружина...

Вона поглянула на Віктора, але той лише заперечно похитав головою. Педофіл більше ніде не розраховувався банківською карткою.

В найближчому мотелі їм відмовили. Ніякого Степана Мазаєва там не було.

- Може він не на своїх документах? — запитав Віктор.
- Тоді шукатимемо машину з камер спостереження.

Та й раптом нам збрехали на рецепції?

Не збрехали. На невеличкій стоянці не було потрібного автомобіля. До камер спостереження під'єднатися швидше. Цього разу вони вимкнули свою техніку. Далі Настя запустила emp пристрій, щоб вимкнути всю електроніку. Як тільки спрацювало, Віктор запустив ще один їх винахід.

Перехоплювач сигналів. Здалеку виглядав як радіо з трьома антенами. На ринку продавались аналоги, проте сплячі собаки намагались робити своє обладнання. Віктор тричі перепаював плати, щоб працювало як потрібно. Софт писала Настя.

Зараз адміністраторка спробує перезавантажити роутер, бо в неї все вимкнулось на кілька секунд. Вона паралельно вилаялась на керівництво, що знову зекономило на стабілізаторах. Вона побачить готельну мережу, але щось піде не так. Ноутбук викине браузер, де попросить ввести пароль. Вона введе. Але інтернету не буде.

Зате на двійник wi-fi прийде вся введена нею інформація. Адміністраторка під'єднається ще раз і матиме інтернет для своїх соціальних мереж. Але буде в мережі не одна.

- Все, я всередині, — оголосила Настя.

На камерах нічого не було. Мазаєв тут не зупинявся. Але готель був частиною однієї мережі. Тобто, фактичний власник був один, а готелі просто мали різні назви. Зате одну базу даних.

- Знайшла! — радісно оголосила Настя.

Мазаєв зареєструвався в іншому готелі, хоч цієї мережі.

- У них все в екселі! — зневажливо сказала Сія.

Тост промовчав. Досить багато закладів економлять на базах даних своїх відвідувачів чи необхідних товарів. Все через ексель. Ніби й не погано, оскільки програма дозволяє робити певні розрахунки, проте є нюанс. І цим нюансом скористались двоє працівників Сплячих Собак. Вони знали точно готель, номер та суму, котру заплатив Мазаєв.

Віктор швидко знайшов місце на карті. Показав Насті маршрут.

Доїхали швидко. Копів на нічних дорогах не траплялось. Машину знайшли на сусідній стоянці.

- Може оглянемо її? — запропонував Віктор.
- Немає часу! — Настя відкрила двері й вийшла з автівки.