Розділ 4.

18 4 0
                                    

Ноги приємно трусились, волосся ніяк не давалось. Як могла, привела себе до ладу. Туфлі терли ноги, тож Настя зняла їх.

В маленькому багатоквартирному будинку ліфтів не було, тож підіймалася по сходах. Денис після швидкого сексу в машині втомив її казками про красиве майбутнє, що Анастасія не стрималась і попросила повторити це дружині. Бажано, при дітях. Тепер доведеться шукати нового коханця. Не вперше.

Вона іноді любила тут мешкати. Любила в ті моменти, коли хотіла прогулятись до Кайзервальду, а від її дому було, що каменем докинути. Але не сьогодні. Сьогодні на сходовій у дверях вона застала парочку, яку і поодинці воліла б обійти. Левицька Світлана Онуфріївна, мерзенна карга і пристрасна любителька телевізійних серіалів, зчепилась в емоційному протистоянні з Іванівим Євгеном Михайловичем найгіршим дільничим міста старого лева.

Смішна картина. Огрядна жіночка з каре вишневого кольору, червоними щоками з перлами на шиї та великими круглими сережками. На опухлих пальцях персні. Вона чимось нагадувала стару одеську ворожку з якогось радянського фільму. От лише назви Анастасія не пам’ятала. І поруч худий, наче тріска, дільничий, котрому форма занадто велика. Сіре миршаве лице, гострий ніс та темно-карі очі, що ліниво закочувались догори. Якщо спробувати уявити людину, котра ненавидить свою роботу, нікого крім Євгена Іваніва просто не знайти.

- Ви всіх подруг обдзвонили? – ліниво питав дільничий.
- Мені потрібно, щоб слідчі швидко зайнялись її зникненням! – голосила стара.

Настине роздратування і втома в мить вивітрились. Зникнення?

- Вони вас те саме спитають. Чи могла Оленка...
- Марта! Мою онуку звуть Мартуся!
- Нехай. Чи могла ваша онука залишитись в подруг чи хлопця?
- Їй 12! – Світлана аж приклала руку до серця.
- Діти швидко ростуть, – відповів він.
- Це правда, – втрутилась Настя.

Однаково їх не оминути, а внучка Світлани, Мартуся, їй подобалась. Весела, світловолоса, її всюди було повно. А ще, при зустрічі, вона завжди робила Анастасії компліменти. Дванадцять років це ще не той вік, коли жінки лицемірять. Вона потім навчиться. Або Настя навчить.

- Вона в мене чемна дівчинка! – обурилась Світлана. – І вона зникла. Ви повинні її знайти!

Дільничий глянув на годинник. По виразу його обличчя Сія зрозуміла, що цікавило його будь-що, крім роботи.

Будні Сплячих СобакWhere stories live. Discover now