Будні Сплячих Собак

Розділ 17.

Гриб відчинив задні двері машини й туди поклали Марту, загорнуту в ковдру. Віктор сів попереду. Настя сіла біля дівчинки.

Цього разу вони вимкнули усі камери спостереження останнім emp. Не було часу гратись, бо адміністраторка прокинулась і спросоння не розуміла, чому у двері гупають копи. Вона й не одразу зрозуміла, що в приміщені зникло все світло. Віктор ніс Марту на руках (Настя заборонила перекидати її через плече: це, що мішок тобі якийсь?); тож тих оминути всіх не міг. От Настя вперше не розгубилась.

Потім спишуть на перепад напруги. Ups-и* змінять та й по всьому. І може кілька ламп, але то вже їхні турботи.

(UPS або ДБЖ – Джерело́ безперебійного живлення (ДБЖ) (англ. UPS-Uninterruptible Power Supply) — автоматичний пристрій, що дозволяє підключеному обладнанню деякий (як правило — нетривалий) час працювати від акумуляторів ДБЖ, при зникненні електричного струму або при відхиленні його параметрів від допустимих норм. Крім того, воно здатне змінювати параметри (напругу, частоту) електроживлення для досягнення рекомендованих. Часто застосовується для забезпечення безперебійної роботи комп'ютерів. Може поєднуватися з різними видами генераторів електроенергії).

Гриб не поспішав заводити двигун. Він взагалі вимкнув усі фари. Колір машин злився з крайньою світанковою темрявою. Найтемніший час зажди перед світанком. Сії здавалось, що в салоні щось наелектризовано. Наелектризовано з сидіння водія.

Гриб був невдоволений. Пальці то міцно ловили кермо, то відпускали. То легенько барабанили. Він дивився в дзеркало заднього виду на сплячу Марту. Мабуть, розмірковував скільки децибел та матюків зараз вилити на них.

- Я обдумував нашу майбутню розмову, — почав він, барабанячи пальцями по керму. — Але перед тим, щоб пояснити вам, довбограям, які ви все ж довбограї, запитаю. Що з педофілом?
- Живий, — тихо сказав Віктор.

Коли приїхали копи, Настя все ще роздумувала, що робити з Мазаєвим. Його могли відпустити. Могли судити, а у в'язниці вже б довели справу до кінця. Могли відправити на примусове лікування. І залікувати так, що в Степана Мазаєва по плавились би мізки та нирки від всіх тих препаратів. Але реальність така, що нічого з цього не могло б повернути його. Та й не потрібно. Настя розуміла з дитинства, що перевиховувати треба тих, хто оступився, а не тих, хто оступався планово.