Розділ 36.

7 1 0
                                    

З коридору лунав шум. Якщо прислухатись, то фіксери лаяли та погрожували охоронцям. Команда конкурентів діяла більш грубо, ніж Сплячі Собаки. Вони швидко вклали охорону, відключивши перед тим сигналізацію.

- Вони зв'язали їх та відтягнули до вікна, — сказала Сія.

До нього долинали кроки. Якщо вони не дурні, то зараз почнуть перевіряти кабінети на випадок особливо старанних працівників.

- Погаси все світло... – прошепотів Віктор.
- Знаю! На випадок, якщо спробують увімкнути.

Сучасний офіс центр мав автоматичне керування світлом на поверсі. А бізнес-центр мав автоматичні лічильники. Тост впустив Сію в мережу. Настя буквально тепер могла керувати усім, що було підключеним до мережі.

- У них є зброя? — запитав Віктор.
- Лише в одного. Він тримає охоронців під прицілом. Інший йде до тебе. Ще троє перевіряють двері. Вони спробують видати це за крадіжку.

Віктор дістав телефон. Настя транслювала зображення з камер. Звук камери не писали, але були обладнані інфрачервоним світлом. Все виглядало в сірих тонах. Віктор придивився. Один і справді тримав під прицілом двох охоронців. Ще один йшов прямо до нього. В серверній ніде було заховатись.

- Я його відволічу! — видала Настя.

В україні було вдосталь зброї, але не у всіх. Це лише так здається, що можна легко дістати пістолет. Є кілька нюансів.

Зареєстрована зброя відстежується, достатньо лише знайти кулю чи гільзу. Незареєстровану зброю прослідкувати важче, але нападники чи не потрудились її знайти, чи не захотіли. Ніхто не дасть гарантію, що незареєстрований пістолет не стріляний. Ніхто не гарантуватиме, що з цього пістолета нікого перед тим не вбили. Якщо копи знайдуть такий, і якщо з нього вже колись в когось стріляли — просто відкупитись не вийде...

- Скажеш коли.
- Зараз!

Принтер в коридорі раптом ожив. Пощастило і він вийшов з офлайну. Фіксер повернувся до нього з пістолетом напоготові. Білий cannon почав друкувати, використовуючи вкладений у нього папір.

Віктор не став гаяти часу. Безшумно вислизнув з серверної. Схопив того в задушливий прийом. Хакер відповів ліктем, але Віктор не пускав його.

Пробив фіксеру під коліно. Впав з ним на спину. Хоч Тост і був худорлявим, але тримав міцно. Хакер борсався, дряпався, але Віктор не давав йому зробити бодай ковток. Крикнути він теж не міг. З горла вийшов лише хрип.

Будні Сплячих СобакOpowieści tętniące życiem. Odkryj je teraz