Розділ 22.

14 2 0
                                    

Геннадій побачив знак Одеса. Автомобіль домчав його з Києва за кілька годин. Пощастило, що він був у столиці у справах, а не у Львові чи десь на західній частині країни.

- Привіт, Максе! — зрадів Геннадій, отримавши дзвінок від сина.

Вони дуже довго не розмовляли. Максим пішов характером у матір. Весь правильний, принциповий, чесний. Він не розумів, як можна було робити те, що робив Геннадій. А тут передзвонив сам...

- Я в СІЗО. Мені дозволили дзвінок...

За п'ять хвилин Гриб підняв усі знайомства, які лише мав. Як виявилось, охочих підняти слухавку було не багато.

- Тебе били?
- В СІЗО ні. На мітингу. Я в порядку.
- Мама знає?
- Ні.

Він в останню мить встиг загальмувати перед світлофором. На нього ніхто не звернув увагу. В Одесі їздити за правилами водії не любили. Треба летіти, а якщо немає копів, то виїжджай на тротуар там де є трамвайні колії й давай по них. Геннадій за роки відсутності в Одесі відвик від такого. Всюди, крім Львова на заході країни водії їздили за правилами. Не всі, але точно не так масово, як в Одесі.

Знову прокрутив у пам'яті розмову з сином.

- Я заберу тебе звідти. Не роби дурниць, нічого не кажи та не став ніде підписи, навіть, якщо будуть погрожувати. Прізвища тих, хто погрожує запам'ятай! Ти все почув?
- Так.
- Тоді протримайся кілька годин, я їду по тебе!

***
Більшість It компаній мали великі офіси в Києві чи Львові. У Івано-Франківську офіси цих самих компаній відкривались менші. Часто в центрі міста або біля центру. Рідше у великих спальних районах. Все впиралось у бюджет на оренду.

Компанія Datasupport була середньої руки. Переважно розробляли програмне забезпечення, котре надавало даним додатковий протокол безпеки, завдяки шифруванню. Тобто дані можна було викрасти, але скористатись ними без спеціальних ключів було неможливо. Ніби не новинка на ринку, але вже зарекомендувала себе, зіпсувавши нерви кільком хакерським командам по всьому світу.

У Львові штат досягав трьох тисяч осіб. Ще сто було десь в штатах, задля бесід з клієнтами. Тисяча була в Дніпрі. У Франківську були лише нещасні п'ятдесят працівників. З них безпосередньо в офісі працювали тридцять. Решта перейшли на роботу з дому через постійні спалахи епідемії.

Будні Сплячих СобакΌπου ζουν οι ιστορίες. Ανακάλυψε τώρα