ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

XL

POV UKRAINIAN SSR

Що зі мною?Цим питанням я уже задаюся цілий місяць.Але так і не знайшла відповіді...

Уже наступила осінь.Для кожної особи ця пора багато ,що означає.Для дорослих ,що потрібно тепліше одяватися.Та ,що скоріше темніє.Для маленьких дітей це радість.Збирання листочків, битви та кидання в один одного листками, падіння у величезну кучу листків.Для інших це початок нового навчального року.
Усі були готові.Воєні змінили своє вбрання.І замість чорнич або білих піджаків надягали пальта.Усі діти гуляли у шапках і закручені в шарфах.А хтось не збирався виходити навулицю.Не збирався покидати свою теплу та затишну квартирку чи хату.
Хоть і природа помирала від частини.Всерівно на дворі було чути сміх.Не важливо кого чи дитини, чи дідуся та бабусі, чи воєних, чи молодих парубків та дівчат.

А вот мені було справді не до сміху.
Після нашого приїзду пройшов місяць.Знову усе стало на свої місця.Я почала листуватися з Японією та Іспанією.І зараз якраз я чикала відповідь від них.
Італія не міг дочекатися до поїздки до союзника батька.Щоб нарешті зустрітися зі своєю новою дівчиною Японією.Яка його також безмежно чикає.Німеччина пішов у роботу.Так само як і мій дядько Рівне.Який приходив пару разів на тиждень у дім.І то ,щоб переночувати.Але зараз він був змушений поїхати до Києва.Щоб обговорити деякі справи.
Усі були щасливі.Но не я.

Мої почуття до Німеччини повністю пітвердилися.Но тепер я його не люблю..А кохаю.І я це розумію.
Але з іншого боку це Німеччина.Він ніколи не робив чогось ,що би точно підтвердило його почуття до мене...Чи можливо я просто не зімічала?Не знаю.Але знаю точно ,що мене тягне до нього.
Мені хочеться підійти до нього і без усяких пояснень злитися у приємний поцілунок.А потім можливо і більше..Але це не мало ніякого значення.Я хотіла ,щоб він був коло мене.Підтримував і кохав.

З цих думок за чашкою чаю мене вивів якийсь гуркіт на другому поверсі.На якому був лише німець.
Я одразу скочила з містя і побігла до його кімнати.Робила я це тихо ,щоб на всяк випадок він нічого не запідозрив.І вот я перед його дверима.Одразу моє серце почало набагато швидше битися ніж зазвичай.Хоть він і був доволі далеко но мої щоки одразу почали горіти.
Що зі мною?Знову пройшло у моїй голові.І я частиною знала відповідь.Но не хотіла визнавати.
Але зробивши великий вдих.Та зібравши усю волю в кулак.Немалітно навіть для себе я постула у двері.Одразу пішла відповідь.Яка сподобалася мені но водночас і лякала мене.