ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

XXXIV

POV GERMANY

За усі ці дні нашої дороги у інший кінець материка майже нічого не сталося.Ну крім для мене.За ці 2 дні я був опорою для України.Так як виявилося ,що вона дуже сильно боїться висоти.Хоча я думав також але ,щоб на стільки.Вона настільки боїться безпечного польоту ,що не змогла сама спати.Хоча її можна зрозуміти.Усе-таки це для неї великий страх тай вона в перше літає.Тому у ту хвилину я її не обзивав і просто сів на крісло біля ,її ліжка та почав чикати поки вона засне.За ці два дні я ще більше покохав її.Вона справді була неймовірною дівчиною.Таких я за усі прожиті роки ще ніколи не бачив.Вона як кролик якому потрібен захист.Тому я завжди був поряд і допомагав як міг...

Але була одна перешкода яка забирала у мене цю можливість.І це був третій Рейх.Через той інцидент та його дії я відмовився для себе називати його батьком.Він мене використовував у своїх цілях так само як зараз Україну.Хоча вона дуже сильно та мужно чинить опір.Но його давлення набагато сильніше.Він завжди забороняє і противиться хочаби якихось контактів мене та українки.
Рейх хоче лише її тіла...Не душі.Він хоче використати її і усе.Просто викине її так само як мене тоді.
За цей період я таки не помирився з ним.І не збираюся.Я зним не хочу говорити а тим більше бачитися.
Можливо і при Україні я хочу усміхнутися то при ньому...Хочеться натягнути маску відрощеня.Він став справжнім мусором у моїх очах.
А колись коли я ще був малий то хотів стати як він...

Хотів стати відомим та сильним.Піти по батькових стопах...А зараз я хочу втекти від цього шляху як най скоріше..Для мене він тоді був дуже сильним.А зараз паскудною собакою.Яка вище себе нічого не баче...
Я не хочу таким бути...І не буду ним.
Якщо зможу поставити його на місце...То я зможу досягти ще більших висот чим він..

  - Німеччина...Мені страшно-🇺🇦.

І знову кролик прийшов до мене.Хоча нам і залишилося 4 години але вона не зможе їх витримати.Як же мені приємно чути своє ім'я її голосом.Таким...Лагідним та рідним.Що аж голову зводить.
Жестом руки я покликав її до себе.Не відриваючись від книги.Хоча мені би знову хотілося подивитися на неї але я розумів ,що знову на моїх щоках буде хоч і не величкий но рюмянець.
Вона одразу підійшла і присіла до мене.Україна також почала читати разом зі мною історичний роман.
Читаючи та паралельно дивлячись на неї я уявив те ,якщо ми були би головними персонажами цього роману.Яка тоді була би історія?
Чи сильно би змінився сюжет?