ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

VII

До кімнати України потихеньку почали пробиватися сонячні промені.Українка ще досі хотіла спати тому намагалася закритися від не очікуваних променів світла.Через те ,що вона вчора прийшла в 11 годині дівчина ще досі хотіла поспати.Хоча на годинуку була уже 12.Але як ви бачите комуністку це не сильно хвилювало.Тай у Рівного та Німеччини були справи по важливіше ніж розбудити сону принцесу.Яка не бажала навіть на секунду вилізти під теплого покривала.

Але усе-таки радіанська проснулася.Через те ,що намагалася сховатися від теплих променів сонця.Пепшим ,що вона зробила то ще більше вкуталася в ковдру.
Цього дня у неї не було настрою кудись іти, щось робити, плести вінки, домальовувати ту картину.У неї було передчуття ,що сьогодні щось таке станеться.Но ,що імено?Це для неї було загадкою.

Але буркотіння у животі взяло своє.Піднявшись з ліжка та заправивши постіль Україна пішла робити усе таке саме як і кожного ранку.Цього разу вона одягнула біленьке плаття.Хоча у комуністки був не з най кращих настрій але вона наділа віночок з білих ромашок.

Спустившися на перший поверх дівчина побачила дятька який тримав у руці якийсь список.Підійшовши до нього та обійнявши Рівне повернувся та вручив своїй племіниці список.

  - Україн поможи сходити купити усі ці продукти те ,що у списку.Просто вони уже закінчилися, що навіть обіду не приготовиш-Рівне.

На ,що українка йому усміхнулася і кивнула в знак погодження.
Узявши з собою корзинку Україна пішла на базарчик.Через які вулички бігла вона шукаючи дядька.І знайшла його але з непроханими гостями.Але чесно скажучи уже усі до них привикли.І навіть хтось одружився з воєними та уже мали повну сім'ю.

Ідучи по дорогах ринку дівчина уже як 5 разів когось не нароком штовхнула або вдарила.Цього разу на базару дуже багато людей.Тому орієнтуватися було справді складно.Але їй це вдавалося.У неї була гарна пам'ять тому вона приблизно памятала дорогу до тих де колись купляв продукти її дядько.
Але пам'яті було замало.Треба мати ще швидкість.Бо українка не була аж на стільки швидкою країною.Вона більше підходила до повільних ніж до швидких.

І вот нарешті їй ще залишився останій продукт і це буряк.Вона уже доходила до тої стійки як тут у неї хтось врізається.Піднявши очі перше ,що дівчина побачила це ту саму повязку шо і в Німеччини на руці.Перше ,що спало ній на думку ,що це напевне уже розлючений воєний.Тому Україна вирішила вибачитися на усякий випадок.

  - Я дуже вибачаюся!-🇺🇦.

Але не очікувано для комуністки він подав її білу ріку.Це означало лише одне...Що це країна.І тепер слов'янка зрозуміла ,що це один з союзників Німеччини батька.Зразу по тілі пройшли декілька стад мурашок.У голові появився бартад.І це усе пов'язувалося лише білою рокою.
Одна сторона казала ,щоб та прийняла руку а інша ,щоб ішла не озираючись.

Але її щось підказувало ,що треба прийняти ту руку.Так вона і зробила.
Лише за пару секунд і дівчина уже стояла на ногах.Українка зразу побачила лице того кого стовкнула та попросила вибачення.Його прапор був зелено-біло-червоний.Очі були у нього були похожі на Німеччини але зеленого тольору.У них хочаби щось читалося не тещо у них.На його голові були коричневе волося.Він був без фурашки.Тай його одяг відрізнявся від інших носіїв цьоєї повязки.Одях напевне відрізнявся від інших кольором.Він був білого кольору а не чорного.

  - Нічого страшного леді.

Усміхаючись промовив чоловік своїм приваблюючим поглядом.Він навіть трохи сподобався радіанскій.Своєю добротою.Тому вона не змогла не втримати яркої усмішки.Дівчина відпустила руку незнайомця і пішла до лавочки де продавали буряки.Але з спини почула чийсь голос.

  - Ще побачимось.

З такою загадкою але весело промовив чоловік.Україна трохи замялася але багато значеню цьому не відала через те ,що її в дома чикав ,її дядько ,щоб зготовити обід для всіх.

Далі буде...