XXIII

107 7 16
                                    

POV UKRAINIAN

Як тільки я прийшла то побачила то саме місце...Воно уже не виглядало так як 6 років тому.Коли усе було добре.Люди приходили сюди.А у ночі тут розважалися молоді пари...Час занадко швидко тече...І це цьому доказ.
Невеличку водойму з 3 сторін оточував ліс.А ще одна сторона вела у...Поле?!Мої очі одразу стали як 50 копійок.Колись тай був ліс а зараз?
Це мене здивувало але усе рівно мені захотілося провірити ,що там.
Підійшовши до початку поля пшениці під ногами я відчула купу пеньків.Одразу стало не пособі від такої картини.Но мені щось підказувало ,що треба іти далі.Це відчуття у мене вперше.Я ніколи туди не ходила.Не знаю навіть і чому.Але ,що мене більше здивувало ,що це поле було оточене лісом?Це дивно.Як ніби хтось хотів сильно приховати це місце.
Та навіть по пшениці було видно ,що не давно тут хтось був.І це новодило га страх...Страх того ,що тут ще хтось є.Але я не збиралася так швидко здаватися.

Як на мене це дуже дивно порубали доволі велику площу лісу і засіяти її пшеницею.Як ніби вони не хотіли ,щоб ми щось побачили.
Але азарт брав у гору.Тому я пішла далі.Навіть не повертаючись на зад.
А сюди я ішла ,щоб сховатися від їхніх очей і можливо...Покупатися?Но побачивши воду у штучному ставку це бажання одразу спало з голови.На томість я уже знайшла собі інше заннятя.Хоч воно і ризиковане но ,що поробиш ,якщо твій страх уже перемішався з азартом.І твоє тіло не слухається тебе.Хоч твоє серце і голова каже ні то тілу усе одно.Можна було подумати ,що я як зачарована іду.Но на моєму лиці була повна серйозність.Як ніколи у житті.

І тут я відчула щось мягке під ногою.З не приємним відчуттям я ще відчула запах.Запах був як ніби гнійний але перемішаний з порохом.
У голову полізло кучу догадок.Які не подобалися мене від слова зовсім.
Але я до кінця надіялася ,що це напевне акась мишка.Або пташка.
Але коли я забрала ногу і подовилася я як ніби перестала відчувати серце...
Це була чоловіча рука.Одразу на мене накинулася тремтіння.Я як ніби перестала відчувати тіло.Вонр мене перестало слухатися зовсім.Я не плакала.Але по лиці було видно ,що це не проста мишка.Підійшовши ближче сама не розуміючи цього.Я трохи відхилила пару колосків у сторону і пішла у ще більший шок.Я побачила його лице...
Ви зараз подумаєте ,що у нього просто брудне лице і закриті очі...
Но цьому я якраз була рада бачити ніж цьому...У нього на лиці не було шкіри...Я лише бачила червоні м'язи і то на лобі та праві щоці і їх не було...У чоловіка не було носа...А лише кістка яка імітувала ніс...Хоча його не було.
Я бачила кругле ні чим не прикрите око...Ні повіки ,ні вій...Лише страх який на завжди залишиться у його очах.Іншого ока у нього не було.І це було бридко дивитися ,що знаходиться під зоровим яблуком.

ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)Where stories live. Discover now