XXIV

100 7 5
                                    

Усю дорогу вони ішли мовчки.Ніхто і не наважувався вбити цю прикрасну тишину.Яка дуже подобалася двом молодим людям.Які уже верталися додому.Але лише у переносному значені.Бо ішов лише високий чоловік.Невели на своїй спині милу панянку.Яка точно була здивована діями чоловіка.
Німеччина підняв голову поглядаючи на уже темне небо.І тут до нього дійшло.Що він забагато втратив часу.Тому не попередивши дівчину.Яка насолоджувалася спокоєм ,швидко перейшов чуть не на біг.Це не оцінила українка.Яка уже почала засинати тримаючись за його сильну шию.Але одразу зрозуміла ,що німця ніхто не відпускав піти до неї.І він це зробив по тихому.Тому вона нічого не сказала на ці дії.А лише продовжувала дивитися на зорі.Та не на повний місяць.Який через пару днів стане ним.

Через пару хвилин вони уже були не подалік від будинку.Який був домом для України.Яку акуратно поставили на землю.За той час коли її несли ноги у прямому значені оніміли.А спина, руки та живіт.Затекли від одної і тої самої пози.Яку дівчина нажаль не могла змінити.
Не втрачаючи ні хвилини обоє побігли додому.У кожного з них був свій страх.Який був схожий.Або ні.Ідентичний один одному.Німеччина надіявся ,що його не покарає батько за таке зникнення.І його можна було зрозуміти.Не так і гарно бути сином відомої та страшної країни.Яку боявся увесь світ.Лише поглядом він лякав дітей та дорослих уже освітчиних людей.Які лякалися не менше дітей.І через такий погляд батька у нього ніколи не було друзів.Лише два і то заради того ,що Рейх був союзниками з їхніми татами.А так то у нього не було іншої особи яка могла підтримати і допомогти.Хоча він помиляється.І цк він сам визнав.Україна.Дівчина яка лише своєю усмішкою заставляє його кров кипіти у артеріях та венах.
Яка своїм виглядом заставляє повервоніти його.Та заставляє своїм голосом серце битися у неймовірній швидкості.І ще він міг дуже багато синомінім дібрати до цього.Але зараз нажаль його думки думи зайняті зовсім іншим ділом.
А панянка думала чи накажуть за цей вчинок того хто тільки пару хвилин тому ніс її на руках.
Звідки вона знала ,що його батько наказує його?Вона сама не знала.Ця інформація як ніби завжди була у її голові.Ала...Звідки?Цього уже вона не могла згадати.Перше ,що прийшло її на голову ,що чоловік сам її це розказав.Но згадуючи у своїй міні бібліотеці Україна так і не знайшла тої розмови.Та навіть якого уривка з нього.І це було дивно.Але сильно вона на цьому не зацикцювалася.

ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)Where stories live. Discover now