ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

V

POV UKRAINIAN SSR

Я уже закінчувала гру як тут заді себе почула хлопання рук.Мені зразу стало трохи лячно.Я знала ,що це він бо Рівне зараз на роботі.Акуратно обернувшись я побачила його.Того самого від його вигляду мені стає страшно.Він може зробити зі мною у будь який момент ,що захоче і це мене лякало.

Ми стояли дивлячись один у одного в очі.Його очі під тією були чорного кольору у них нічого не читалося.Та навіть своє ділображення я не помітила.Від такої обстановки мені стало ще більше лячніше.
Мене дратувала його присутність та фурашка.

  - Міс Україно ваш дядько поїхав по справам.Він мене попросив за вами приглянути.На двір ви будете виходити тільки з воєними.Ви усе зрозуміли?-🇩🇪.

Не сподівано для мене промовив він ці слова.Я була не впевнена ,що це правда.Мене дядько так би ніколи не залишив на чоловіка який вторгся на мої землі.Але у мене не було інших варіантів.

  - Т-так зв-звісно-🇺🇦.

Ледве вимовила я дивлячись у його червоні очі.Він підтримував зоровий контакт і навіть не задумував його розривати.

  - Зараз час обідати.Буду чикати тебе у їдальні-🇩🇪.

Промовив він розірвавши наш зоровий контакт.Та виходячи з моєї кімнати.Нарешті я могла спокійно видихнути.І не боятися його подираючого погляду.
Чесно сказати я не хотіла обідати разом з ним.Але я розуміла ,що він від мене не відстане.

Сховавши сопілку в спеціальний футляр я не впевнено пішла до їдальні.По дорозі туди я уже себе настороювала до най гіршого.Коли я уже була на першому поверсі руки почали самі собою трястися.Від цього мені вставало ще страшніше.

І вот я захожу до їдальні.Мене уже чикав чоловік навпроти нього був мій обід.І на цьому моменті мене перекосило.Мені стало ще не приємніше ,що я буду сидіти навпроти нього.Який у любу хвилину може мене згвалтувати чи вбити!

  - Я не збираюся тебе галтувати а тем більше вбивати-🇩🇪.

І тут я зрозуміла ,що я це сказала в голос.Мені тепер стало навіть трохи стидно.Але я усе рівно сіла за стіл навпроти нього.
Не побажавши одне одному "Смачного" ми  прийнялися споживати їжу.Увесь обід він пристально дивився на мене.Я старалася цього не помічати але це було дуже важко.Я чикала цього моменту коли він доїсть і піде геть но цього не сталося.
Він так само і надалі пристально дивився на мене.Це мені навіть заважало не тошо їсти а навіть бути спокійною.

І тут у мою голову прийшла дуже гарний план як втекти з їдальні.Я почикала ще хвилину і почала реалізовувати свій прекрасний план по втечі від нього.

КІНЕЦЬ POV UKRAINIAN SSR

Почикавши ще хвилину Україна встала і направилася до виходу звідци.Трохи відійшовши вона думала ,що її усе вдалося но було ще рано святкувати.Але не їй требабуло святкувати.

  - Ти куди?-🇩🇪.

Злосно промовив чоловік піднявши на неї уже відкриті очі.Українка зрозуміла ,що уже починає пахнути жариним но захотіла закінчити свою операцію.

  - Я не г-голодна-🇺🇦.

Обернувшись лицем до нього сказала комуністка.Подивившись на його лице там була злість.І тут Україна уже перестала бути такою міцною та бестрашною як декілька хвилин назад.

  - Це не можливо.Ти пропустила сніданок і кажеш ,що ,ти не голодна?-🇩🇪.

Він подивився на неї злосним поглядом.На його лице трохи впало світла.Від того його повністю чорні очі стали темно-червоного кольору.
Від такого вигляду вона дуже сильно налякалася.

  - Сядь і доїш-🇩🇪.

Уже спокійно сказала країна.Без якихось рухів чи слів Україна зробила усе ,що він її сказав.Але цього разу це було ще вашкіше.Так як він тепер ше більше вглядувався на неї.Але урешті решт вона доїла їжу.Чоловік довго не заставив себе чикати і вийшов з їдальні так швидко як і прийшов сюди.