ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

XXI

POV GERMANY

Зараз моє серце краялося.Краялося від того ,що дві близькі країни зараз не у найкращому дусі.Тому і вибігли на двір одна за другим.Тими особами були Україна та Італія.
Цю дві країни і справді важливі для мене.Хоч це я і зрозумів тільки ,що.
З італійцем ми дружимо з раннього дитинства.І увесь цей час були не розлий вода доки не перейшли у 8 клас.Я вчився а мій друг завжди шукав собі меншокласеть чи старшокласниць.Це мене і вправду трохи бісило но я змирився з цим.
Змирився бо знав ,що дружба з Італією набагато дороща ніж вони.

А вот українка...Хоч я і казав не давно ,що не буду ,і зовсім не хочу мати дівчину то...Зараз усе пепевернулося.Такої дівчини як Україна я ще не бачив ні в одному куточку світу.Хоч між нами і нічого не було але за такий коротким період я закохався у неї.Я повністю розумів ,що мені з нею буде комфортно навіть приємно поводити разом час.
Я закохуюся у неї з днем, з тижднем, з місцем.І я її боюся втратити...Боюся бо вона та сама єдина яка за дуже довгий час змогла закохати у себе мене.Навіть і не знаючи про це.

Зараз я просто стояв і дивився в одну точку.Під назвою двері.За якими не давно вибігло дві важливі країни за яких я рознесу любого.Що хоть пальцем троне їх.
Біля мене були ще дядько Італія, Рівне та батько.І це мене лякало най більше.Він усе знає про те чим я займався но буде робити допит ,щоб я розказав йому усю інформацію...Що мені так не хотілося робити.Я знав ,що підставлю того хто дав дозвіл на вбивства цкі якраз були повністю вині.
Я чув про ,що вони говорять в відчував злий погляд третього.Не можу сказати ,що я його боюся но знаю ,що він може вдарити і не слабо.

  - Що же я накоїв?-КІ.

По Королівству Італії було видно ,що він дуже сильно жаліє про свої слова.І хоче як най швидше виправити ситуацію.І я його повністю розумів.Хоч я і не батько Італії но зі мною така штука була.А ж до 18 років.Кожен Божий день батько мені втирав ,щоб я кожен день тренерувався і процитував одну книгу.Для чого?Щоб я став набагато сильніший і фізично ,і розумово.Ви зараз скажете.Та це навпаки добре ,що батько зовсім тобою займається.Но якраз і ні.Так я став мудрішим но зараз у мені є така риса характеру яку я би хотів прибрати но мені вона стала як привичка.Завжди бути першим.Цю калічну привичку у мені виховав сам 3 Рейх.Тому з кожною олімцеадою у школі чи проектом я себе нагрудував настільки ,що спав 22 години.І це усе через цю привичку.Яка і зараз живе і розвивається у мені.