ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

XXXIX

Вот таки пройшли незамітно ці два тижні.За які Японія та Україна стали справжніми подругами.Вони цілими днями проводили час у компанії один одним.Дівчата стали як не розлий вода.Вони були як двоє близнят.Хібашо колір шкіри відрізнявся.Але це не сильно заважало селянам називати їх близнюками.Хоча це їм навіть почало подобатися.Но за розвагами вони геть забули.Що наближається час їхньої розлуки.І нажаль про це вони дізналися тільки сьогодні з ранку.Но було уже пізно.Так як через 2 години їх розлучать.І хто зна коли вони ще побачаться.

Був ранок.Усі сиділи мовчики за столом.І снідали.Усі сьогодні виглядали дуже бадьоро крім дівчат.Які сиділи один біля одного.І просто коверялися вилковю у їжі.Не маючи навіть маленького бажання поснідати.Це замітили усі інші чоловіки.Які почали навіть спостерігати за ними.Но вони не могли нічого відповісти.Так як у цьому домі діють правила.І одне з них це мовчати за столом коли іде сніданок, обід, вечеря.
Це правило завжди поважали усі присутні у цьому домі.Їм навіть це і подобалося.Но тільки не в цій ситуації.Дівчатам просто потрібно було зараз з кимось поговорити.Так як тоді у них не буде часу для цього.
Но ніхто не осмілювався подати і слова.Згадуючи то правило.І ,що його сприймуть як неповагу до господаря дома.Тому усі мовчали.
Мовчали дивлячись на сумних дівчат і паралельно їли сніданок.

  - Дівчат щось не так?-ЯІ.

Одразу осі подивилися на японця.Який порушив це правило.
Яке і сам поставив.Но Імперія просто зрозумів ,що тут ситуація набагато складніша.І треба швидко діяти.А не чикати коли вони уже будуть відїжати.Но дівчата не збиралися відповідати.Імено це була Україна.Вона тут у гостях і не могла собі позволити порушити правило.
Тому просто опустила знову голову і почала далі займатися своїми справами.Паралельго згадуючи усі ті моменти які вона провела з японкою.А вот Японія хотіла відповісти.Але підбирала правильні слова для відповіді.Бо знала.Що її батько сильно нервується коли слова не підходять один під одне.

  - Батько...Просто ми з Україною засмучені нашої розлукою..-🇯🇵.

Тихо прошипіла дівчина.Схиливши вушки.А хвостик перестав весело крутитися у різні сторони.Зоставшися тільки на одному місці.
Чоловіки навіть і не здивувалися чому дівчата такі сумні.Це було трохи навіть і очевидно но ЯІ захотів перевірити це.На усяк випадок.Можливо вони посварилися чи ще щось трапилось.
Україна не витримала.Ці стіни та ця тишина давили на неї.Їй було не комфортно тут знаходитися.По не зрозумілих їй причинах.Усі ці дні дівчині було навіть приємно перебувати у цій кімнаті.А сьогодні..
Вона як інша людина.З самого раня ходила з пофігестичний лицем.Тай голос її кардинально змінився.Став якимось холодним.Хоча голос українки завжди був з невеликими нотками радості.Хоч і сталася халепа.Дівчине встала зі свого місця і направилася кудись.Куди?Прослідкувати за неї не дали великі, важкі, дерев'яні двері.За якими і сховалася синьо жовта.