ЛЮБОВ БУВАЄ РІЗНОЮ (🇩🇪×🇺🇦)

XXXI

Кажучи чесно дівчина дуже сильно здивувалася такій швидкій зміні характеру.Так як пару хвилин назад перед нею стояв суворив чоловік який відчитував її за невехованість.
А зараз стоїть зовсім інша країна.Як ніби його підмінили.Веселий та приємний голос.І радісна усмішка яка скоро уже дійде до вух.
Зараз по його очах можна було побачити ,що хлопець насправді життєрадісний.І не сильно любить дисципліну та правила.Але добримуєцься цих норм ,щоб не поритити авторитет свого батька.

  - Та нічого страшного.З ким не буває.Я Україна.Приємно познайомитися-🇺🇦.

  - Приємно-🇪🇸.

Вони один одному мило усміхнулися.І кожен з них підмітив ,що вони точно знайдуть спільну мову.А Німеччина навіть в цьому не сумнівався.Так як знав їх добре і ще з першої зустрічі з українкою зробив припущення ,що її характер дуже схожий до нього.
І зараз він думає ,що це факт.Який підтверджений самим їм.
Вони не знали навіть як імено розпочати розмову.Хоча Іспанія знав але побоювався так як це було би трохи не гарно зразу питати такі запитання.Але діватися було нікуди.Тому чоловік вирішив ,що живемо один раз.І сформулювавши свою репліку надіявся на краще.

  - Україн можеш мені розказати як ти познайомилася з Німеччиною?Та ким ви один для одного вважається?-🇪🇸.

Розуміється двоє були у шоці.Але не від першого запитання а ,від останнього.Бо німець чітко наголосив ,що це його подруга.Але ,якщо він перепитується то є якісь сумніви.Від того дівчина би одразу почервоніла но трималася до останнього.Сильно жимаючи ладоні ,що ноготки аж врізалися у шкіру.Це хоть було не приємно але зато румянця не було видно.А цього зараз вона хотіла най менше.

  - Чесно це дуже довга історія но розкажу тобі усе коротко.Це уже був кінець червня і я помітила бронетехніки.Перше ,що мені спало на думку це уже розказати своєму дядьку і коли я знайшла його то зустрілася ще й з Ніччиною.З того дня ми стали друзями-🇺🇦.

  - Ну як з того дня...Ми ще десь тиждень не розмовляли і не бажали контактувати один з одним-🇩🇪.

Добавив чорно-червоно-жовтий.Від чого українка надула щоки.На думку  синьо-жовтою ,що іспанець міг би і жити без цих подробиць.Але було уже пізно.І нічого повернути не можна було.Тепер прийшла черга України запитувати запитання.Так як це би виглядало не сильно гарно.Що чоловік тебе спитався а ти йому нічого не задаєш.Українка вирішила запитати то саме питання так як їй справді було цікаво почути то як уже вони познайомилися.

  - Тепер розкажи свою історію зустрічі з Німеччиною-🇺🇦.

  - Вона набагато нудніша але добре.Ми зустрілися коли нам ще було по 12 років.Зустрілися ми заради 3 Рейха та мого батька Франківській Іспанії.Вони тоді їхали на якісь переговорити і узяли нас.Ват ми і познайомилися-🇪🇸.

З усмішкою на лиці сказав іспанець.
Він точно пришався тим ,що має такого друга як Німеччину.Хоч він і холодний та серйозний чоловік завжди прийде на допомогу та дасть пораду.Іспанія аж світиться від того ,що розумів як йому пощастило.

  - Зрозуміло.А ти знайомий з Італією?-🇺🇦.

  - Ще питаєш...Кого клоуна знає уся Європа-🇪🇸.

Насмішливо проговорив він.Це не рахувалася як образа а скоріше як підколювання свого друга.Але це не тільки росмішило іспанця но і українку.Яка зігнулася у двоє від сміху.А фашист просто легенько посміявся і навіть не більше.Усе-таки його вчили стримувати емоції ціле життя.Тому зараз їх проявляти було дуже важко.
Але можливо.

  - Добре добре, я перекажу це Італії-🇩🇪.

  - Ні!!!Тільки попробуй!-🇪🇸.

Після чого українка і німець залилися сміхом.Це усе не дуже сподобалося чоловіку.Але через пару секунд він змягчився і також почав хохотати як та мала дитина.
Цілий день вони разом ходили і сміялися з різних приколів.
За цим усім з замку наблюдали да чоловіка.Які не змогли втримати усмішку.Зараз їхні діти нагадували їх у дитинстві.Коли усе було добре.І вони не знали ,що таке війна тай просто жили простим життям.Черезт нічого не переживаючи.Та не знаючи який світ насправді...

Далі буде...