Клан Ювелірів

Розділ 44

POV Ілайя

Темні сутінки заполонили і до того темну кімнату. Слабке мерехтіння ламп на кухні рятувало нас від гнітючої ночі і страху, що вона несла. Я надалі сиділа за своїм місцем, коли кілька годин тому нас покинули Деніел і Сев. Алія сиділа на кухонній стільниці, її навіть не лякали кількахвилинні погрози Івет через це. Демаре-старші сиділи за тим же місцем, що і раніше, так само як і Єгор. Тільки тепер в кожного з нас у руках були якісь напої. В мене ромашковий чай, щоб заспокоїтися, у Єгора та Ноеля віскі, Івет пила каву, а Алія їла крабові палочки.

Тисяча питань не покидали мою голову через ту кляту угоду. Я вже кілька разів зловила себе на думці, що варто самій прочитати умови угоди, щоб більше не чекати ніяких сюрпризів у майбутньому.

-Це якесь божевілля. Як батьки могли на це погодитися. – вкотре бурмотіла собі під носа.

-Вони бажали кращого світу і життя своїм дітям. – відповіла Івет, опускаючи філіжанку на стіл.

-Озброюючи його? – фиркнула я.

-Це їхнє і наше рішення, тому поважай його. Все що ваші батьки робили було заради вас.

-А власна смерть також була заради нас?

-Вони знали на що йшли. – втрутився Ноель.

-А ви знали на що ви йшли? – різко запитала я, що Алія навіть на секунду відволіклася від поїдання паличок. - Вони ж можуть всіх покарати за це.

-Можуть. Але це все не так просто. Пірати поклялися захищати вас.

-А якщо ми потрапимо у інший вимір де тоді будуть пірати? – так само холодно відповіла я, але збавила тон, щоб не показатися грубою. Відповіді не було, на що я дуже голосно фиркнула.

-Нас дуже багато і всі ці роки ми йшли до того, щоб зупинити GIRO.

-Зупинити? Це маячня. Скільки б піратів не було б на нашій стороні, нас все одно менше.

-Є ще люди. – додала Алія і всі покосилися на неї. – Багато людей, вони підуть проти GIRO якщо ми їм розкажемо все: про летелей і про Всесвіт.

-Ні! Це категорично заборонено! – прокричав Ноель. – Ми не можемо розсекретити нашу сутність. Нас знайдуть швидше чим ми встигнемо сказати «міст» і вб'ють ще швидше.

-Ти переживаєш, що ми перейдемо межу закону? Від коли це? – запитала Алія. – Норвегія сьомого виміру тисячу дев'ятсот дев'яносто дев'ятого року відкрила своїм людям на це очі і нічого страшного не сталося. Так само Швейцарія другого виміру на сторіччя раніше. ПАР дванадцятого виміру. Мексика дев'ятого. Прикладів багато. Від маленької сім'ї чи поселення до цілої країни. Багато людей вже знають про нас і нічого з ними не стається. Всі живуть мирно і отримують від цього користь.