Розділ 25

656 53 2
                                    

POV Ілайя

«Станьте архітектором свого майбутнього»

Ці слова мене і справді зачепили. Усю ніч я роздумувала над ними і нарешті на ранок вирішила, що все сьогодні повинно закінчитися. Я трішки хвилювалася, бо не знала як відреагує Сев на моє рішення. Хоча вона, мабуть, не дуже засмутиться після того, що вчора сталося, я взагалі не знаю як вони дозволили мені переночувати тут і не вигнали посеред ночі. Та, мабуть, дозволили тому, що мене ще після того не бачили.

Я легенько відкрила двері до кімнати Сев, щоб не розбудити її. Та дівчина не спала, а якраз складала подушки на ліжко. Мене Сев не помітила, тому я прокашлялася. Почувши це, "подруга" підняла погляд на мене, а я старалася прочитати хоча б щось на її обличчі, щоб зрозуміти наскільки все погано.

- Ем. Привіт. - тихо привіталася я.

- Привіт. - байдуже сказала вона. І все?

- Ти вже прокинулася.

- Ага.- швидко виговорила дівчина.

Мені трішки стало ніяково, тому я не знала як розпочати розмову. Чого так важко? Дідько.

- Я б... Я б хотіла поговорити про... вчора.- я підозріло дивилася на неї.

- І про що там говорити? Вечір як вечір. - Сев проігнорувала мене і пішла в гардеробну.

- Я про те що сталося на виставці. - повільно промовила.

- А-а-а. Ти про це. - Що з нею? Все ж вона надто дивно себе поводить.

- Так. - відповіла я, хоча це не було питання.

- То говори.

Я кілька секунд мовчала, збираючись з думками, а потім виговорила свою тераду.

- Сев, я тобі вдячна за все, що ти для мене зробила. Я ніколи не забуду про тебе. Ти стала для мене подругою у цьому незнайомому місці. Ти стала тією кого я втратила - моєю подругою Катіною. - мене на очах уже були сльози, а Сев нарешті подивилася на мене, - Ти стала тією кого в мене не було все життя - сестрою. Але після того, що сталося вчора - я почала схлипувати, - я ... я подумала, що мені потрібно рухатися далі. Тепер... я не бажана особа номер один у цьому будинку і в цьому місці. Тому я вирішила, що мені варто покинути місто, і щоб ми з тобою не спілкувалися, щоб тобі було легше тобі... не варто спілкуватися з такою, як я. - я зробила паузу і подивилася на неї - в її очах уже теж були сльози.

Клан ЮвелірівWhere stories live. Discover now