- Щоб у тебе там не сталося, моя історія цікавіша - відмахнувшись відповіла Кріс.
Помітивши що подруга у Кириловій футболці вона підвелася, проте побачивши що Уля плаче сіла назад. Весь мейк подруги, який вона старанно наносила потік і перетворився на щось геть не зрозуміле.
- Що трапилося? Це та тварина тебе образила? І чому ти в його футболці? - Кристина закидала бідолашну подругу питаннями, якій і без них було не добре.
Уляна коротко, але з великим вмістом нецензурної лексики, розповіла про все що сталося. Завершивши розповідь фразою: "Плюс два блядский насильник у нашому їбучому класі" Уля сіла на диванчик і закрила обличчя руками.
Кристина розмірковувала майже про кожне слово що сказала їй подруга і мимоволі згадала Богдана спочатку в класі, а потім і в жіночому туалеті. Зрозумівши що подрузі не дуже добре Кріс попередила що відведе її до Карини Леонідівни.
- Поки що нічого не треба робити, - сказала Уля підводячись, - я спробую сама у цьому піздецю розібратися.
- Ти йобнулась поки через балкон лізла чи що?! - вигукнула спантеличена Кристина, - Я просто відведу тебе до класухи і тебе відселять.
Уля обміркувувала.
- Гаразд, ідемо..
Вони прийшли до Карини Леонідівни просячи відселити Улю, так і не назвавши причини. Класуха довго розмірковувала.
- Що ж. Добре. Тоді я попрошу Кирила помінятися з Улею кімнатами.
Дівчата погодилися. Уля не хотіла залишатися з Миколою в одній кімнаті, а Кріс була рада відселенню від 'Довбайобенко'.
Подруги йшли коридором і міркували.
- Я туди блять не повернусь. - Раптом сказала Уля.
- Ну хочеш я твої речі заберу, а ти побазікай з Кирилом, - на обличчі Кристини крилася люта посмішка.
- Ну гаразд, - легко погодилась Уляна
Тоді Кріс пішла до номеру Уляни аби зібрати речі. Тільки но вона зайшла в кімнату, то побачила голу тушу Миколи с кров'ю на бошці.
"Так тобі і треба сука блядська" - думала Кріс хутко збираючи речі подруги, яка ще не встигла розібратися. Тільки Кристина хотіла вийти, як Микола прийшов у себе. Боячись дихати Кріс побігла до дверей виходу, але там її зустріла Олена. Тільки тепер на ній красувалася чорна білизна.
На скільки пам'ятала Кріс, Уля казала що на Олені була червона... В тім це не так важливо.
- Так - так... Хто це нахуй прийшов?.. - почав Микола.
Кристина не знала що їй робити. Вона подивилась на Олену, яка усміхалась мов скажена. На Миколу вона побоялася дивитися.
- Слухай.. - почала Олена
- Піздець так, я знаю, - миттю підхопив Микола не давши дівчині договорити.
Кріс не гаяла часу. Ще невідомо що ці гади задумали. Вона почала розмахувати Уленою валізою і... ЦЕ СПРАЦЮВАЛО. Микола і Олена відійшли, а Кристина в один рух вибігла до коридору щось крича про лузерів. Дівчина поставила валізу коло номера і хотіла постукати, але раптом побачила, як Олена біжить до неї. Думати було ніколи, тому Кріс швидко, покинувши валізу, побігла до холу.
Не бачачи куди вона біжить, вона з усієї дурі врізалася у високого синьоокого хлопця із русим волоссям. Дівчина заховалась за його спину і Олена, не в змозі її знайти пішла назад.
- Я так рада що ти приїхав! - зраділа дівчина, - я дуже рада.
- Я теж, проте... Піздець, хто це блять був?
- Та забий Алекс.. Звичайна польська дівчина у білизні, - Кристина ледь стримувала сміх. У її друга був дуже смішний вираз обличчя, - Ходім я тебе познайомлю з моєю подругою.
Олександр - давній друг дитинства Кристини. У цьому році він переїхав до Польщі і буде учитися в одному з нею класі. Колись Алекс страшенно подобався Кристині, просте вона йому це не казала.
Вони йшли коридором прямісінько до номеру де знаходилися Уля з Кирилом. Проходячи повз номер Олени і Миколи Кріс мимоволі напряглася. Узяв Уліну валізу Кріс постукала і ввійшла
- Гей, Уля, я хочу тебе познайомити із... - Кріс не доказала. - Піздець...
Валіза впала на підлогу і Кристина застигла з відкритим ротом.
