Сьогодні Кристина зібралася піти до школи. Навіть якщо її не пустять вона готова була втекти. Проте все склалося не так як гадалося. Вранці до Кристини зайшла та сама жінка, яка вже надто часто заходить до неї, і попросила зайти в кабінет до Сергія. Коли Кристина була вже біля дверей, вона вже було хотіла постукати, але почула голоси. Цікавість взяла гору і дівчина прислухалася.
/у кабінеті/
Алекс напружено дивився в очі батьку.
- Ти не можеш цього зробити..
- Ще і як можу. - Сергій відпив трохи кави. - Вона ж моя підлегла і вона по своїй волі підписала контракт. Ти вже і сам бачив документ, бо просив доказів.
Алекс насупився.
- Все рівно ти не можеш просто взяти і зробити це. У неї ще надто мало досвіду. Відправ когось іншого.
- А звідки Кристині брати досвід? Ось зараз це ідеальний час аби його заробити.
- Т-ц.. Ти просто... ти як..
- Як володар мафії? - Сергій сказав це так наче це було сарказмом.
- Демон. - Алекс сховав руки в кишені і, пнувши стіл ногою, пішов до виходу.
Кристина широко розплющивши очі дивилася на Алекса, який відкрив двері прямо перед її обличчям.
- Ти що шпигувала? - Алекс підвів одну брову. Він зробив вигляд що його взагалі не обходить нова зачіска дівчини.
Обличчя Кристини почало то бліднути, то буряковіти. Алексу все стало зрозуміло з реакції дівчини, проте вона почала намагатися виправдовуватися:
- Ні... тобто так.. ой ну не зовсім.. я просто йшла... і ти тут.. і все.. і в загалі..
- Досить. - голос Сергія буд вуже суровим. Стало дуже тихо. Аж занадто тихо. - Кристино, зараз я зроблю вигляд що повірив тобі, але це буде в перше і в останнє.
Кріс вдячно кивнула і зайшла до кабінету. Її щоки палали від сорому. Від неї не скрилося те, що головний мафіозі звернувся до неї на «ти». Це ще більше налякало дівчину. Алекс закрив двері з того боку і Кристина сіла на стілець навпроти Сергія.
- То... для чого ви мене кликали?
- Тобі розповісти всю ситуацію, чи тільки суть справи? - Сергій переглядав якийсь аркуш паперу в одній із папок на столі.
- Давайте відразу суть-
- Я так і думав. - Володар мафії різко перебив Кристину подивившись прямо на неї. - Одна з головних задач мафії - бути достатньо освідченними для виконання будь-яких, навіть дуже малих, завданнь. Необізнаність може призвести до фатальних помилок, яких можна було уникнути. Це основа роботи у мафії. Не думав, що це треба взагалі комусь пояснювати..
Кристина трохи стисла кулаки. Вона було вже хотіла щось сказати, але Сергій продовжив:
- Це була груба помилка, і мені здається тебе слід покарати. Я хочу, що би ти запам'ятала це і, як урок, у тебе буде місця без подробиць, як ти і хотіла. - Чоловік різко закрив папку дивлячись на Кріс пронизливим поглядом. Кристина зблідла. - Отже. Невідома для тебе група людей захопила в заручники двох людей. Твоя задача - визволити їх. Ти підеш разом з іншою людиною, яка допоможе тобі - в перше і в останнє.
Кристині забракло повітря. Вся ця ситуація була дуже дивна і страшна. Через кілька хвилин вона йшла до себе в кімнату що би перевдягнутися. Їй сказали що в шафі її кімнати вже вісить підходящий одяг для «місії». Діставшись кімнати Кріс перевдягнулася. Штани, майка, укорочене худі до грудей з каптуром, конверси. Усі ці речі були чорного кольору. Дівчина дуже здивувалася конверсам, бо це було її взуття. Цікаво, звідки вони взагалі тут узялися? У кишені Кристина знайшла чорну маску і записку:
"Щоби Вас не впізнали надягніть маску.
P.S.: жарти про COVID-19 не приймаются"
Кристина посміхнулася і надягала маску. У двері постукали..
/Тим часом у школі/
До туалету зайшли двоє людей. Вони явно прийшли покурити. Вони щось активно обговорювали, але швидко замовкли почувши чиєсь ридання. Дівчина і хлопець переглянулися. Хлопець підійшов до дверей кабінки і силою відкрив двері так, зо вилетів замок.
Уля охуїла.
На порозі стояв хлопець с чорним волоссям із класу молодше в синьому худі із зеленим рукавом. Позаду нього стояла дівчина з довгим каштановим волоссям і вейпом у руках.
