Дівчата вийшли з автобусу разом з рештою класу. Їх класна керівничка та класний керівник А класу - Святослав Анатолійович вели їх до зупинки міського транспорту, щоб доїхати до готелю.
- Так от, щодо Кирила, - продовжила Уля.
Кристина роздратовано закотила очі.
- Ні, ні, це не те що ти думаєш. Це справді важливо, - сказала Уля, помітивши реакцію подруги.
- Давай, здивуй мене.
- Коли ти пішла до туалету, я підслухала його розмову з Кариною. Він підійшов до неї і запитав твій номер телефону.
-МІЙ?!! Чекай, не твій, а саме МІЙ?
- Так, саме так. Він такий: «а ви можете мені дати номер телефону Кристини Гусевої?». Вона дуже здивувалася і відмовила йому, сказала що це конфіденційна інформація. Я думаю він щось замислює.
- Дивно, але тобі не вдалося мене здивувати. Черговий нелогічний вчинок твого довбайоба.
- Він не мій!, - обурено вигукнула Уляна, а потім додала пошепки:
- нажаль
- Я все чую. Визначся вже чи хочеш ти з ним стосунків
- Я..я..я не знаю! Відчепися. Давай краще з Богданом розберемося, це зараз важливіше...і цікавіше.
- Що з ним розбиратися? Очевидно що я йому подобаюся.
- ЦЕ БУЛА СПРОБА ЗҐВАЛТУВАННЯ! Чи ти думаєш шо він притиснув тебе до стінки щоб запитати домашку з історії?
- Емм, ти сама шуткувала на цю тему 5 хвилин назад, а зараз волаєш на мене як скажена.
-Вибач. Ну тобто. Я трохи зраділа що все так заплутано і не встигла включити мозок. А зараз до мене прийшло усвідомлення. Я все ж таки феміністка і такі справи просто так не залишаю, - виправдалася Уля.
- Проїхали
Тим часом клас вже сів на автобус до готелю. Вокзал був далеко від центру міста, тому дорога мала зайняти ще декілька годин.
- Кирила проїхали, Богдана проїхали. А кого ми будемо обговорювати?
- Олену і Миколу наприклад. Подивись на сидіння перед нами. Там така пристрасть.
- Гей! - Микола різко обернувся. - Якщо ми не знаємо вашої мови, це не означає що ми не почуємо свої імена.
- А нічого їбатися прямо в автобусі, - високомірно промовила Уля, старанно згадуючи усі польскі мати.
- Крихітко, заспокойся, - сказав Микола і ніжно провів рукою по обличчю Уляни.
Уля охуїла.
Вона поглянула на Олену, але вона у відповідь лиш загадково посміхнулася.
Коли підозріла пара повернулася на свої місця і продовжила закінчувати розпочате, Уляна з панікою сказала:
- Давай і їх проїдемо.
- Повністю підтримую, - погодилась Кріс.
Тим часом вони вже були у готелі. Клас добренько так роздратував вчительку під час дороги, тому вона була дуже зла:
- ТАК! НІЧОГО НЕ ЗНАЮ! РОЗСЕЛЮЮ ВАС ПО АЛФАВІТУ! ТАК ВАМ І ТРЕБА.
Карина Леонідівна почала зачитувати список.
...
Кирил Довбайобенко...кхм...пробачте, не вмію читати ці українскі призвіща...Довгополенко. Та Кристина Гусева.
Кристина спочатку вибухнула від сміху. Але потім до неї прийшло усвідомлення що їй жити в кімнаті з цим створінням.
Вчителька продовжила зачитувати список.
...
Миколай Пихатий, Уляна Сивокінь та Олена Стужук.
Кріс звернулася до Улі:
- Як ти думаєш, хто з нас в більшій сраці?
- Навіть боюся припустити...
У учнів не залишалося вибору і вони пішли по своїм кімнатам.
Коли Уля зайшла в свою, там вже була Олена. На ній була сексуальна білизна червоного кольору. Не встигла Уля отямитися як з неї стягнули футболку та потягнулися до її губ.
З іншої сторони підійшов Миколай, який, як виявилося був у душі. Він був повністю голий.
Микола відкинув Улю на ліжко і сів зверху:
- Ну що, крихітко, приступимо.
Уля не знала що зробити. Вона схопила лампу на тумбочці, вдарила по голові Миколи і він втратив свідомість. Вона з огидою подивилась на його оголене тіло. Потім її погляд пав на Олену. Та стояла в іншому кутку кімнати, але вже почала бігти за дівчиною. Уля швидко вибігла на балкон в одному бюстгальтері. Їй не залишилося вибору як перелісти на інший балкон і втікати через сусідню кімнату. Це виявилася кімната Кирила та Кристини. На ВЕЛИКЕ розчарування дівчини в кімнаті виявився лише Кирил.
- Ммм, голі дівчата до мене у вікно ще не залазили. Але ти не старайся, у мене дівчина є.
- Заткнися і дай мені свою футболку, - промовила Уляна. Вона ридала взахльоб.
Кирил мовчки простягнув їй футболку. Вона одягнулася і вибігла на ресепшн готелю, де сиділа Кристина. Вона виглядала налякано.
- Тільки що було ... таке!! - почала Уля.
- Щоб у тебе там не сталося, моя історія цікавіша - відмахнувшись відповіла Кріс.
