Коли ти будеш моя? [РЕДАГУЄТЬСЯ]

💫73💫

Дні проходили швидко із навчанням та підготовкою до екзаменів. Плітки так само розходились серед Тролів та Вовків. Знаменита Вовчиця, тобто Вірджинія Мінсон заступилась за Вовків і побила своїх же Тролів. Це все, що вони збереглось із правди інше ніхто вже й не пам’ятав.

Сьогодні після школи біля свого будинку я зустрічала Даніїла і його матір. Місіс Грей запізнювалась і я чекала, і чекала...

Я почула крики, обернулася і через кілька секунд на мене пригнув Даніїл.
- Вітаа!
- Ведмедик! Ой, ти такий вже великий! І важкий!- міцно обнімала я його.
- Віта, ось це його речі,- дава вона мені сумку, -А також він має домашнє завдання, тому не буде тобі заважати.
- А хто це в нас?- побачила я ще маленького лабрадора, біля її ніг.
- Це Гарі!
- Даніїл сьогодні приніс його. Не вдома ж залишати його самого! Незнаю, що робити? Хочу завести здати в притулок зараз і так з цими дорогами можу запізнитись. Оплатимо йому місце поки хтось не забере його, а далі не наші проблеми.
- Він хороший. Чеесно, ти казала, що ми залишимо собі- Гарі! - скиглив Ведмедик. І я поставила Дані на ноги, а сама почала гратись із собакою.
- Він милий такий. І гратись любить, бо ще маленький. А може сьогодні я візьму його собі разом із Даніїлом, а ви завтра вирішите? Залишіть собі, дивіться яке ж це чудо, пушисте таке,- я із собакою були вже як одне ціле, ми грались, я його гладила, обнімала, а він то облизував то намагався облизати мене.
- Да-да, давай залишимо. Маам!
- Хоча в мене вдома кіт. Може вони поладнають, або ж ні. Но не здавайте його в притулок. Ви подумайте краще, може його ще полюбите?
-І де тільки Даніїл його взяв? Приніс додому собаку, хто таке де бачив? Ми тобі й так заважаємо, а тут ще й собака. Лаадно. Сьогодні в тебе, завтра будемо вирішувати, - Грей побачивши наші із Даніїлом благаючі очі все ж погодилась на певний компроміс.

- А коли це, Ведмедик, мені заважав? Да?
- Да. - Даніїл.
- І за собакою я придивлюсь, да Гарі? - він в той момент загавкав, відповідаючи і я вже не хотіла відпускати лабрадора.
-Хочеш покажу, що я вже вивчив з боксу?- Даніїл.
- Ооо, ні-ні! Не погоджуйся на це! Не ведись! - говорила місіс Грей.
- Все добре на секції? Не з ким не сваришся? Мирно дружите?
- Ага, в мене скоро буде перший бій. Прийдеш?
- Звичайно !
- А мама каже, що не знає, відповіді конкретної не може сказати бо в неї робота.
- Ну, Ведмедик, мама зайнята. Вона ж працює, але постарається і можливо прийде. Ти ж маєш розуміти, ти ж великий вже.
- Великий, великий тому не буде Віті надокучати, да?
- Ага.
- Все я побігла, подзвоню ввечері, коли вже звільнюсь.
- Добре, бувайте. Все буде добре,- через кілька секунд я відпустила собаку і взяла за руку Даніїла, щоб піти в будинок. - А мені скажеш де взяв собаку?
- В друга.
- Він тобі віддав просто так такого лабрадора?
- Не просто так.
- Ти купив його чи..?
- Купив.
- А мамі чого не сказав?
- Вона б ніколи не дозволила.
- І ти поставив її перед фактом? Розкажи все Грей, вдруг її реакція на правду буде не така вже й погана?
- Лаадно.
- Ти голодний?
- Ні.
- Тоді заходь в будинок. Зараз побачимо як мій кіт відреагує на гостя.
- Вони потоваришують.