Коли ти будеш моя? [РЕДАГУЄТЬСЯ]

💫69💫

******3 рази публікувала, в різні дні, сподіваюсь все вийшло*********₴***₴**

ОМГ. Історія страшна- я змінила телефон, а пароль від wattpad забула, скоріш я його просто не знала. Тому і не виставляла нові частини, а писала їх в електронному чорновику, і він як на зло залишився в старому телефоні. Коли я переносили натиснула форматувати і все пропало. Я була скажено розлючена і намагалась відновити глави з пам'яті, тому так довго!! Це ж просто перемога по життю!!!

Але я прочитала ваші коменти, тому питання наступне- ВИ ХОЧЕТЕ ЩОБ Я ЗАВЕРШИЛА ВЖЕ ОСТАТОЧНО КНИГУ????

ЖДУ КОМЕНТИ- ТОЧНІШЕ ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ПИТАННЯ!!!

А поки- читайте і не забувайте ставити зірочки!!! Як на цю главу так і на попередні глави!! І, а також коментарі. Ваша 🥰🥰🥰 А ще мені б дуже хотілося перейти грать 200+ підписників. Як думаєте доб'ємо???😘😘😘😘😘
****₴**₴***₴******₴**

Я грала волоссям Ірестія, він притискав мене все сильніше. Поцілунок не завершувався, він був такий солодкий, що здавалось ми на іншій планеті, біля нас нічого, лише ми.
-Не роби більше ніколи так,- прошепотів Ір, коли наші губи від'єднались.
-Що саме?- так само тихо сказала я.
-Не затикай мені рот, так ти придушуєш мою агресію.
-Це погано?
-Да, ще б пак.
-Ладно, не буду більше,- з цими словами я хотіла віддійти від Іра, але він не дав мені цього зробити.
- Тільки спробуй не робити так!- сказав він і поцілував.
- Ти ж сам попросив не затикати тобі рот.
- Я коли говорив це, думав, що ти як завжди мене не послухаєш.
- Хахаххаха, - посмішка появилась на моєму обличчі.
-Не смійся.
-Не буду.
- Дивно, ти знову мене слухаєшся?
-Ні, тобі здалося.
-Що з тобою сталось? Мінсон, я здивований. Ти дорослішаєш на очах.
-Вай, вай. Хто б казав!
- Проїхали, я хочу почути відповідь на своє питання. Так, це ти була тою людиною з якою Браін подолав алекситимію?
-Ні, я лише та людина, що дізналась про його хворобу. І все! Він переживав, що я комусь про це розповім, ось і поводив себе так дивно. Хоча не даремно, адже я й справді проговорилась вам,- нагло брехала я йому.
- А що на рахунок його переводу?
-А що не так? В нашу школу не можна переходити? Якщо ти не пам'ятаєш то я теж перевелась на початку навчального року.
- Які у вас були з ним стосунки? Крім тих, що він хворий на голову.
-Ніяких. Він переїхав в іншу країну перед 8 класом. А зараз напевне повернувся. Я не знаю! Я не спілкувалась з ним ще нормально...- перебив мене Ір.
-І не будеш спілкуватись.
- Що?
- Ти не будеш з ним спілкуватися, якщо мене не має поруч, ясно?
- Пш, ні! З якого б це дива?
-Зараз не завадила б твоя слухняність. І проста відповідь"звісно".
-Звісно! Цього не буде!
-Буде! Мінсон!- почав голосніше казати Ір, вимовляючи кожне своє слово окремо.
-Не буде!- підвищила голос я.
-Ладно! Нічого тобі не скажу більше про цього критина, якщо ти назвеш мені ім'я свого першого партнера.
-Ти серйозно?
-Як ніколи. Серйозніше не буває.
-Да пішов ти!- я розгнівалась і просто пішла по дорозі додому.
-Мінсон!- почула я у слід, я не зупиняючись просто підняла руку і показала йому фак. В кармані відчулась вібрація і я підняла виклик.
- Алло,- почала я, проте краще б не брала.
-В нас проблеми,- почав Рудік.
-А конкретніше?
-Джо спалив салон Локі.
-Чому?
-Він знову продавав крадені машини і про це дізнався Джо, тому так і покарав його, адже попереджав про наслідки.
- Ладно, шо далі?- я подивилась довкола чи мене хтось зможе почути чи ні, бо я хотіла кричати на Рудіка, нікого не було, лише Ірестія стояв на тому місці де ми розійшлися і теж, як я говорив по телефону,-Так, Локі мститиме? Чи...
-Ага. Ми дізнались ще одне.
- Кажи!
- Одним із тих хто здавав крадені тачки був Ірестій.
-Ірестій? - аж крикнула я.
-Ага, той придурок з Вовків.
-Що сказав Джо?
-Крім того, щоб опустити Локі на дно? Наприклад, знищити Локі навіки!
-Знищити? Це ж просто спалити його салон і все? Чи знищити - це завершити його життя?
-Перший варіант, але краще було б друге, менше проблем.
-Це все?
-Що будеш робити з тим Вовком?
-А що повинна?
-Да! Наприклад, дізнатись навіщо він це робив і чи не було в цьому іншого підґрунтя.
-І це я маю робити?
- Ну хочеш я з хлопцями дізнаюсь.
-Ладно. Я дізнаюсь. Що далі робитимеш з Локі?- запитала я в Рудіка.
-Я?- здивувався Рудік.
-Ти! Я запитую чи ти не перетягнеш його до Бунтарів?- він мовчав, затих , а я продовжувала,- Якщо ти плануєш так зробити, то зроби! Скажеш йому, що це буде хорошою можливістю для того, щоб помститись Тролям, а конкретно Скаженому Джо і його ізбраним вихованцям. Так ми зможемо хоча б трохи контролювати або ж знати, що він задумає.
- Як скажеш.
-Не йди особисто, він може тебе знати і наврядче повірить, що ти справді зраджуєш Тролів, пошли краще Маркуса чи Алекса.
-З яких пір ти командуєш моїми діями?
-А що? В тебе є інші ідеї?
- Є, тільки для їх реалізації потрібен час.
- Тоді, коли прийде цей час і будеш говорити, а поки роби так як Я сказала?