- Адам?.. - шоковано запитав Дейв.
- Так! Ще й власною персоною! Радий, що ти не забув, як я виглядаю, брате, – відповів сміючись незнайомий гість.
Ми з Лією лише стояли, здивовано кліпаючи очима, а Дейв вигулькнув з-за нас і кинувся обіймати цього чувака.
- Боже, як ти тут опинився?! Ще й так скоро? – промовив Паркер, коли той обіймав його у відповідь.
Їй Богу, як малі діти...
- Та яка різниця! Це зовсім не цікаво. Цікаво те, що у тебе тут такі гарні дівчатка! Дейве, ти казав мені лише про одну, коли встиг знайти другу? – сміючись відповів той, нарешті звернувши на нас увагу. - Може й мені знайдеться місце у такій цікавій компанії?
Ми з Лією шоковано переглянулися, і після неї я перевела погляд на Паркера, який ніяково закусив губу.
- Ні, напевно, все-таки не знайдеться. Дейве, можна тебе на хвилинку? – розлючено запитала я, після чого він кивнув, і вийшов зі мною у вітальню.
Я гримнула дверима, зачиняючи їх за нами й, коли ми залишилися одні, нарешті мовила:
- Хто це такий, і що він робить у моєму домі так пізно?!
- Це Адам – мій найкращий друг, я розповідав тобі про нього. Я казав тобі раніше за те, що він збирається приїхати. Але, чесно, я сам шокований, що він прилетів саме сьогодні, – почав виправдовуватись хлопець.
- Ну і добре, що прилетів. Я рада, що твій друг тепер поруч, але чому прямо сюди?! – викрикнула я.
Дейв покрутив ключами від машини у руках, спершись об комод.
- Я його запросив, – признався він.
- Ах ти запросив... Значить, як запросив його сюди, так зараз скажеш, щоби він зняв номер у готелі, – спокійно сказала я та указала пальцем на двері.
- Ані, я не зможу цього зробити.
- Мене це не хвилює.
- Ах так? Добре, тоді давай так: я виганяю Адама, а ти Лію. Так буде справедливо, – впевнено заговорив Дейв, підходячи до мене, а я офігіла від його нахабності.
- Що?! Ти зараз говориш, як мала дитина. Я не зможу вигнати Лію. Вона тут вже розклалася, і взагалі: я запросила її у свій дім! – розгублено говорила я.
- Ось бачиш? Ти не можеш її вигнати, бо вона твоя подруга, яка вже розклалася, а я зможу вигнати друга, який стоїть біля твоїх вхідних дверей з валізами?
YOU ARE READING
Все одно ти будеш мій
RomanceГерої цієї книги зовсім різні: вона - дівчина-скромність, а він - впертий і досить впевнений в собі хлопець, який не вірить у кохання. Вони зустрічаються зовсім випадково і в них зразу з'являються іскри симпатії одне до одного. Чи зможе вона закоха...