Все одно ти будеш мій

14

Ми під'їхали до широкого будинку. Біля нього стояло багато молодих людей у черзі. Ми з Дейвом вийшли з машини і я почула, як хтось мене кличе. Це була Лія, яка стояла разом з Райаном, тримаючись за руки. Вони стояли біля самого входу. Я помахала їм і пішла до них, а Дейв покрокував за мною.

- Привіт! - голосно привіталась я.

- Привіт, крихітко, - відповіла подруга і міцно обняла мене, - Привіт і тобі, Дейве. Як життя?

- Настільки чудово, що я готовий повеселитися сьогодні, - відповів Дейв, переводячи погляд на Райана.

- І це правильна відповідь! Ось Дейв, познайомся - це Райан. Райан - Дейв, - представила їх одне одному Лія.

- Вітаю тебе, Дейве, у Вашингтоні, - промовив Райан і простягнув йому руку.

- Дякую, - стримано сказав він, і відповів на його жест.

- Ну то що, ходімо? Вечірка не чекає.

Ми кивнули і зразу пішли на контроль, оминаючи чергу. У нас швидко пробили квитки і пропустили всередину. Клуб всередині дуже великий, є бар, зона з диванчиками та столиками, і основне: величезний танцмайданчик і не менша сцена. Лунає дуже гучна і сучасна музика. Я не змогла втриматись і зразу побігла на танцмайданчик, потягнувши Лію з собою. Ми протанцювали разом здавалося купу часу, після чого подруга не витримала і повела мене геть з майданчика. Ми дійшли до бару. Я замовила кубу-лібре, а Лія - вино з чимось іще, я не почула. Коли нам видали наші напої, то дівчина заговорила:

- Наші хлопці, здається, подружилися, а ти як думаєш?

- Я їх не бачила з того часу, як ми зайшли сюди, - оглядаючись навколо, в надії побачити Дейва.

- Вони стояли тут біля бару нещодавно, - відповіла Лія. - Тепер без поняття, де вони.

- Мабуть, вони не дуже люблять танцювати, - усміхнувшись відповіла я, допиваючи напій.

- Ну, ну... - замислено заговорила Лія. - Замовимо ще щось?

Я кивнула. Ми замовили ще по одному коктейлю. Потім ще по одному. І так декілька разів... Навіть після такої кількості, я більш-менш могла контролювати себе, а ось Лія після другого коктейлю перестала тримати себе в руках, і стала пити все, що хотілося. Після рому я відчула, як мене починає боліти голова. Уф, все-таки подіяло...

Як тільки я відставила порожню склянку - до нас підійшли хлопці. Боже, я вже й забула, що вони з нами...