Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 36

Мисо зі всієї сили побігла до такої рідної та люблячої людини. Вона не звертала ні нащо уваги. Юнги та хлопці були дуже здивовані. Мисо зі всієї сили накинулася на хлопця і плакала по щоках хлопця також потікли сльози.
- Юнги-хьон я звичайно не експерт- поглянув Гук на Юнги- але мені здається що зараз твоя дружина тобі зраджує.
- Гук замовкни - сказав Субін- я впевнений що Мисо нам все пояснить.
Раптом до Юнги підійшла Джису.
- Я просто в шоці - положила вона руку на плече Юнги -Юнги-оппа не хвилюйся, ось наша Мисо, ось вона і показала себе справжню.
-Джису заспокойся - скинув він руку дівчини - нас з крихіткою з'єднує дещо дуже цінне та спільне.

Хлопець взяв обличчя дівчини в руки.
-Сонце моє з Днем народження.
- Дякую я тебе люблю.- плакала Мисо.- це найкращий день народження.
- Ти ж моя хороша, моя маленька, моя найкраща, все годі плакати- гладив обличчя дівчини.
- Я думала що вже ніколи тебе не побачу, я дуже скучила- взяла вона темноволосого за руки.
- Моя ти хороша я також дуже скучив.
Хлопці з подивом дивилися на Мисо і хлопця.
- Секретар Со і Мисо знайомі?- запитав Хосок.
- Давай думати логічно якщо вони обіймаються то, Так- сказав Намджун.
-Але звідки?- Тє був просто в шоці.
- А це ми зараз у них і запитаємо- суворо промовив Юнги.- Крихітко ти нічого не хочеш мені розповісти!- крикнув Юнги.
Мисо нарешті відірвалася від хлопця і поглянула на злого Юнги.
- Мисо ти знайома з Юнги?- здивовано запитав хлопець.
- Так - витираючи сльози засміялася брюнетка - ходімо до них я там все поясню а то він скоро зірветься від злості - вони засміялися взявшись за руки пішли.
- Крихітко ти нічого не хочеш мені розповісти? -взяв за руку брюнетку Юнги.
-А що тут розповідати- сказала Джису- вона ж шалава вже і Юджина причарувала.
- Джису і мені приємно знову зустрітися.- сказав їй Юджин- але я не дуже радий тому що ти ображаєш мою молодшу сестричку.- гордо сказав Юджин а всі були здивовані.
- Юнги пам'ятаєш я тобі розповідала про свого брата який 2 роки назад загинув.- взяла Мисо Юнги за руку - так ось знайомся мій брат Со Юджин.
- Тобто Юджин твій брат?- запитав Джин.
-Так.
- Так ось чому у вас схожі підвіски- задумливо сказав Джун і поглянув на них.
- Аа Юджине познайомся - взяла вона під руку Юнги -Це мій чоловік я тепер Мин Мисо. - посміхнулася дівчина .
-Так ось звідки в тебе животик.
- Який животик?- поглянули всі на них.
- Мисо думаю пора все розказати- посміхнувся Юнги і обійняв дівчинк заді та положив руки на її круглий живіт.
-Цього не може бути?!- викрикнула Джису а всі були крім Субіна здивовані
- Ні хуа хуа- відкрив рот Гук- коли ви встигли? Але головне чого я про це не знав?
- Тому що ти трепло - дьоргнула Мисо його за ніс.
- Добре, він трепло - показав Чим на Гука - але ми?
- Ми нікому не хотіли казати- сказав Юнги.
- А думаю вони хотіли нам сказати коли дитина пішла б у перший клас- возмутився Тє.
- Ні, ми розуміли що скоро вам розповімо- обіймав Мисо Юнги - наш малюк з кожним днем росте і скрити нам би це не вдалося.
- А я знав - спокійно сказав Намджун.
- Все Мисо і Юнги-хьон я на вас образився - возмутився Гук - ви мені нічого не розповіли а як Джун-хьону так все і відразу. Зрадники.
- Джун-хьон звістки ти знаєш ми нічого нікому не казали? - запитала Мисо і всі на нього поглянули
- Я ще підозрював раніше, коли Гук сказав що Мисо не займається. Тоді я згадав пару фізичної культури Мисо скаржилася на те що в неї крутиться голова і інколи нудить.- задумався Джун - згодом вона почала носити широкий одяг і часто відпрошувалася і телефонувала Юнги. Часто вона їла те що взагалі раніше не вживала і хотіла кожного разу чогось смачненького.
- Піздец теорія - здивовано подивився Гук - Джун-хьон та ти взагалі мозок.
- Ну хоть в когось же повинен бути мозок - посміхнулася Мисо - тобі він природою не даний.- погладила вона Гука по голові.
- Джун-хьон ти все це так легко зрозумів?- запитав Хосок.
- Ну мої здогадки підтвердила одна випадковість яка відбулася місяць тому. Коли я шукав Мистера Цзень я зайшов у праве крило університету. Там біля вікна стояли Юнги і Мисо вони сміялися та щось обговорювати...
-Ааа...- перебив Гук.
- Гук я не чув про що вони говорили- невспів договорити Гук як Джун вже відповів на його питання.- Факт в тому що Юнги ніжно гладив невеличкий живіт Мисо і щось говорив йому. Тоді то я все зрозумів.
- А чому нам не сказав?- здивовано запитав Джин.
- Тому що я розумію що якщо вони нічого не сказали то на те є свої причини.- посміхнувся і подивився на Мисо Джун.
- Дякую тобі хьон - дівчина підійшла і обійняла Джуна.
- Ей що це тікіщо було? - запитав Юнги.
- А я бачу за наш Юнги не змінився - засміявся Юджин.
- Ні- поглянув Гук - хоча він став дуже дивний, для початку я думав що це Мисо відьмо і його приворотила, але тепер все зрозуміло.
- Юнги я думаю ти добре піклуєшся про мою сестричку.
- Юджине не хвилюйся - взяла дівчина брата за руку - Юнги мій коханий чоловік з яким я готова прожити все життя і я впевнена що він буде найкращим батьком для нашої дитинки.- Мисо взяла Юнги за руку і поцілувала в губи.
- Уууу какой рамантік - з сарказмом сказав Гук - Мисо ти вкурсі що народиш у 20 - поглянув на дівчину Гук. - зато зробили в 19 - Гук засміявся а Мисо вліпила йому підзатильника - Аай Мисо годі мене лупасить і почни поважати - підняв голову Гук.
- Мисо а скільки вже моєму небожу? - запитав Юджин.
- 5 місяців-посміхнулася Юнги.
- А хто у вас? - запитав Субін.
- Ми не знаємо - сказав Юнги - Мисо вирішила що дізнаємося після пологів.
- Ммг - помахала головою дівчина.

***
Сьогодні мій найкращий день народження. Мій друг повернувся з Китаю і буде знав навчатися в нашому університеті, мій брат якого я вважала за мертвого опинився живим і ось він біля мене. Ми з Юнги розповіли все друзям. Доречі я не бачила як Джису кудись пішла, та мені і побарабану зато я знаю що вона не зможе зруйнувати мою сім'ю.
Ми ще довго розмовляли. Я розповіла про все що сталося у моєму житті брату. І ось ми маємо їхати додому і лише зараз я згадала про Джію. Це значить що мій брат і моя єдина подруга зустрічалися і кохають один одного.

Коли ми попрощалися з хлопцями то відразу поїхали додому. Я не знала як відреагує Джію на Юджина або Юджин на Джію, тому хвилювалася. Коли ми зайшли до будинку то відразу почули голос робітниці.
- Господін Мин ваша вечеря готова я можу іти до.... - Джію вийшла до на в не встигла нічого сказати на землю відразу полетіла сумка яку вона тримала в руках.
- Цього не може бути! Юджин ти повернувся!- заплакала дівчина.
- Кохана це я! Я повернувся! Я дуже скучив! - в очах брата я побачила сльози.
Він побіг до Джію і заключив її в обійми.
- Я повернувся! Я ніколи, чуєш ніколи - взяв він її за плечі - ніколи не залишу тебе саму.
- Я так довго тебе чекала, я вірила, вірила що ти повернеся. - вона плакала а брат ніжно обіймав її.
- Я кохаю тебе сонечко.
- І я тебе кохаю - відповіла дівчина. Вона посміхнулася та запригнула йому на руки а він заключив її у поцілунок.

Я і собі стала ревти у весь голос і всі подивилися на мене.
- Крихітко чому ти плачеш?
- Мисо щось сталося?- запитала Джію.
- Та блін скоріше б ці роди а то від гармонія в мене настрій міняється. - всі почали сміятися а я розревілася і пішла у спальню.
- Крихітко зачекай на мене - крикнув Юнги - Юджине твоя кімната так в залишилася тому спокійно можеш жити тут, там нічого не змінилось а за порядок відповідала твоя дівчина - поглянув він на Джію- як що щось не так покарати можеш сам- тихо сказав Мин і побіг до мене.

Пройшло 2 місяці....