Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 25

Вранці я прокинулася від сонячних променів які світили мені в обличчя. Відкривши очі я зрозуміла що знаходжуся в кімнаті Юнги але його не було. Моя голова просто тріщала від похміля тому я пішла усвою кімнату щоб прийняти душ і одягтися.
Зайшовши у вану і поглянувши в зеркало я сама себе злякалася, круги під очіма, потікша туш(Я що плакала?), засоси на всій шиї та ключицях. Половину вчорашнього вечора я не памятаю. Я стала під душ і стала згадувати вчорашній вечір:"Памятаю вечірку у Чонів, розмову з Чия, хостас салон, Стоп! Що? Хоста салон, що я там робила і що було далі? А далі лише Юнги, машина, будинок і гарачя ніч".
Я швидко прийняла прохолодний душ але це не допомогло а голова все ще боліла. Я швидко одяглася і пішла в низ з надією, що Юнги нема дома.

Але я помилилася зайшовши на кухню я побачила Юнги, який  пив каву і дивився в телефон.
-Доброго ранку- сказала я і сіла а Мин відложив телефон і понлянув на мене.
-Я бачу для тебе він завсім не доброй.
-Ммг- продубніла я і взялася за голову.
-Пить потрібно менше, по хостас саланох не шастати і одягатися нормально- Юнги встав і підійшов до шкафчика на кухні.
-Юнги не капай мені на мізки і так башка тріщить.
-На алкашка- він продягув мені дві пігулки і стакан з водою- не бійся це від голови, випий краще стане.
Я випила пігулки а Юнги налив мені суп від похміля і поставив біля мене.
-Дякую Юнги.- я стала їсти а він сів навпротив.
-Сьогодні вихідний може кудись сходимо, чи будемо седіти дома?- поглянув на мене Мин.
- А в тебе не має ніяких особистих справ?
- Ти про що?-здивовано глянув він глянув на мене.
- Про Чия!
- Ти все не правиль зрозуміла....
-Юнги ти не повинен мені нічого пояснювати. У кожного з нас своє особисте життя.
-Ні Мисо після одруження внас одне особисте життя. І можливо ти не памятаєш але вчора я вже тобі казав що після одруження я нізким не спав.
- Аааа...
-Ааа подруг ти собі краще навчися вибирати а не тих які лізуть до твого чоловіка...
- Ти кажеш правду- глянула я на нього.
- Звичайно- посміхнувся Мин. -А тобі взагалі як в голову могла прийти ідея вдягти ту жахливу сукню а потім щей піти в хостас?- злісно глягув він на мене.
- Давай потім про це поговоримо. Вибач, що вчора додала тобі проблем- поглянула я на Юнги- І дякую що забрав мене звідти.
-Ммг- коротко відповів він.
-Дякую за суп- я хотіла встати.
- Так що підем сьогодні кудись чи ні?- поглянув він на мене.
- Ти дійсно мені пропонує відпочити?- серьозно глянула я на нього.
- А щось не так- злякався хлопець.
-Уррааа- викрикнула я а Мин злякався- нарешті відпочинок. Їдьмо на природу.
-Ха залюбки- сказав хлопець- а їдьмо в Тєгу, до Міли і Кая. Вони нас вже давно запрошували.
-Так!!- крикнула я а Мин засміявся.
Боже його посмішка така щира та красива а сміх просто насолода для вух. В перше за такий довгий час я побачила і почула сміх Юнги
Ми швидко зібрали речі і поїхали в Тєгу. Я не так хотіла до Міли і Кая як з'їздити до "родини". І забрати деяку річ.
Ми їхали в повній тиші і цю тишу перебила я.
-Юнги можна в тебе дещо попросити?
-Так- повернувся Юнги.
- Підвези мене до мого колишнього будинку я хочу дещо забрати.
-Топто ти жила в Тєгу?- здивовано спитав Мин.
-Так.
- Добре показуй дорогу, зараз заїдемо в двох.
- Я можу і сама.
-Твій тато мені все розповів і я тебе одну туда точно не пущу.- серьозна сказав Мин.
-Ти що хвилюєся- засмічлася я.
- Звичайно, бо за тобою ще той нагляд потрібний- невідриваючи погляд від дороги промовив Мин.
Я сказала адресу і вже через 30 хв ми підїхали до потрібного будинку.
Я вийшла із машини а Юнги за мною
-Юнги зачекай на мене тут.
- Ні я іду з тобою- сказав Мин і пішов перший.
Ми піднялися на 5 поверх і вже стояли перед дверями квартири. Я нажала на дзвінок. Двері відкрилися і на порозі стояла молода жінка 30 років.
-Ви хто і що вам потрібно?- спитала жінка.
-Яя...яя...-я незнала що сказати.
- Я Мин Юнги а це моя дружина Мин Мисо ну ви її знаєте як Ким Мисо.
- А це ти та дічина. Коханий тут твоя падчірка в гості приїхала- засміялась вона- Я  Пак Шоя нова господиня будинку.
-Яка падчірка- я почула доволі знайомий голос- ааа мала стерва вернулася.
-Я б вас попросив закрити свого роба і багато не галдіти- потерши переносицю сказав Юнги.
-А ти ще хто такий- злісно сказав  відчим.
-Це мій чоловік Мин Юнги- гордо сказала я
-Так це правда що ти відразу вискочила заміж за багатенького
-Закрий свій рот!-крикнула я- якщо раніше ти ображав Ким Мисо але я вже не та дівчинка, я Мин Мисо, донька Ким Субина і дружина багатого спадкоємця Мин Юнги. Я маю розкішний будинок,  дорогі іномарки, шмотки відомих брендів, але найголовніше я маю люблячого татка, вірних друзів, коханого чоловіка а ти цього ніколи не мав і не матимеш- тикнула я в його пальцем а всі дивилися на мене здивовано- а зараз відійди мені потрібно в кімнату брата.
- Там нічого не залишилося, Шоя все викинула - сказав відчим.
- Ні там все таки дещо залихилося- я його відштовшнула і зайшла в квартиру.
- Сем, Вей привіт- сказала я брату і сестрі які стояли  у вітальні- вибачте свою старшу сестричку яка не запросила вас на своє шикарне весілля, хоча ви його і так бачили по ТВ.
Я швидко зайшла у стару кімнату брата там все по іншому  я швидко побігла у куток відсунула стіл задерла доріжку, підгяла досточку та витягла невеличку коробочку а всі з цікавістю дивилися на мене.

-Що в цій коробочці?!- викрикнула Шия.
-Не хвилюйся нічого твого не має, це належило моєму брату - я пішла до виходу.- бувайте "рідні" сподіваюся більш нам не прийдеться зустрітися. Коханий ходімо звідси- незнаю чому яле я взяла Юнги за руку і повела до машини.
Коли ми сіли в машину Юнги здивовано дивився на мене.
-І що це було?
-Юнги вибач, просто я повина була їм якось насолити.
- Та нічого -сказав Мин і завів Машину- так що їдемо до Міли і Кая?
-Ммг- посмішнулась я.
-Після того як ти забрала цю коробочку в тебе піднявся настрій- поглянув на мене блондин.
-Так для мене це найцініша річ.
- І можу я дізнатися що там?
- Так звичайно тут- я відкрила коробочку.......