Глава 15

695 55 2
                                    

Юнги та Мисо приїхали в кіно але так пізно показували лише ужастіки. Вони вирішили не відступати і подивитися ужастіки. Мисо дуже боялася цього всього тому весь серіал закривала очі та інколи прижималась до Юнги. Після фільму вони ще не хотіли повертатися додому тому просто пішли гуляти парком
-Мисо як тобі фільм?- запитав хлопець.
- Дуже страшний, я більше не піду на такі фільми.
- Мисо де твій брат?
-Звідки ти знаєш за його?.- Мисо була здивована почутим
- Просто вчора вечері коли я положив тебе спати ти схопила мою руку і не відпускала, називала мене братом і казала щоб я залишився і чому ти не навидиш Лея.?- поглянув він на Мисо
- Думаю я зможу тобі розповісти, я довго ношу це у своєму серці.
-Мисо ти можеш мені довіритися.-поглянувши в його очі Мисо відчула підтримку та жаль які ніколи не бачила раніше. Тому вона просто сіла на лавочку а біля неї сів Юнги.
- У мене був старший брат, він не був мені повністю рідним а лише по мамі, в 9 років коли батьки розійшлися, мама заборонила мені бачитися з татом а згодом народила собі сина та доньку. Я відчувала себе кинутаю та самотньою але раптом все моє життя змінив старший брат- сльози стали наверталися на очі Мисо.- він став для мене всі. Ніхто не знав, що я являюся дуже багатою. І брат ніколи нікому цього не говорив в майбутньому я уявляла як буду жити та веселитися з братом потім буду глядіти  його дітей а він буде радіти за кожне моє досягнення. Але...- вона вже не могла стримати сліз - 2 роки назад мама їздила в гості до батьків вітчима ішов дощ  на дорозі було дуже слизько і він поїхав по маму в той час я була на роботі. І хтось з невідомого номера написав, що я в небезпеці і брат  поїхав до мене в нього не спрацювали гальма і він розбився.- Мисо почала голосно плакати а Юнги просто обійняв її- я дуже за ним сумую, чому.. чому він залишив мене саму....чому?
- Крихітко, заспокойся ти не одна в тебе є тато, мій тато, Субін, мої хлопці і Я- доволі тихо сказав Юнги але Мисо все почула.
- Я дуже сумую за братом, перші місяці після його смерті мені самій хотілося покінчити з собою але я дала обіцянку брату і тепер повинна її виконати чого б це мені не коштувала.
- А що за обіцянка?- поцікавився Юнги
- Я обіцяла добре вивчитися і знайшовши свого батька, яка б  не була ситуація йому допомагати і я повинна знайти собі достойного чоловіка. А тепер ти розкажи про себе- Мисо вже заспокоїлася і дивилася на Юнги.
- Моє життя не схоже на твоє, я із самого народження живу в розкоші хоча я і не пам'ятаю своєї матері.
-Ти різ без мами?
- Так- впевнено сказав Юнги -А де твоя мати.
- Моя мити вмерла рік і 6 місяців назад.
- Чому?
- Захворіла і пошли ускладнення.
- Гаразд надай не буде про сумне, ходімо в торговий центр на купляєм чогось смачненького і поїдемо додому. -запропонував Юнги
- Це хороша ідея тим паче піти в торговий центр в 2:25- засміялась Мисо. Юнги схопив Її за руку і вони пішли в ТЦ.

                         ***

Сьогодні вперше за довгий час я змогла комусь відкритисся і мені на серці стала якось легко. В його очах цілий вечір я бачила прекрасну людину а не злого демона яким він хоче себе показати.
В ТЦ ми пробули цілу годину, мені було шкода лише молодого студента який там працював. Але і є його робота. Вперше за довгий час я дійсно повеселилася. Ми з Юнги їздили по всьому ТЦ гралися іграшками та вибирали смачненьке. Коли ми приїхали додому на годиннику вже було 3:45. Тому ми пішли по своїх кімнатах але фільм дав про себе знати я не могла заснути мені було дуже страшно з дитинства ненавиджу ці ужастіки. Я знала, що може на ранок пошкодую про це але я просто хотіла спати. Тому я встала з ліжка і пішла в кімнату Юнги.
Я швидко знайшла потрібну кімнату і зайшла.
-Юнги, Юнги.
-Так, крихітко, що ти тут робиш?- соно запитав хлопець.
- Юнги вибач але мені страшно спати одній в себе в кімнаті, можна....ну- я не знала як йому сказати.
- Ти хочеш спати зі мною. Звичайно, роздягайся і лягай  не будем чекати.
- Юнги ти дурак- сказала я і хотіла піти.
- Стій зачекай я пожартував, лягай біля мене, я обіцяю, що не буду з тобою єбатися.
Я повірила йому тому лягла з іншої сторони ліжка в повернулася до Юнги спиною. Через  декілька хвилин я відчула руку в себе на талії.
-Юнги що ти робиш?
-Я обіцяв що не буду з тобою єбатися але про обійми мови не було.- Він ще сильніше прижав мене до себеа я в не хотіла відштовхувати в його обіймах так тепло, ніжно та нічого не страшно, тому я швидко так заснула.

Прокинувшись надвечір я зрозуміла як ми спимо, Юнги обіймав мене за талію а я свою чергу його за шию і закинула на нього ногу.
-Привіт, крихітко- я підняла голову і побачила радий вигляд обличчя.
-Ой Юнги вибач- я хотіла встати але хлопець ще сильніше притулив мене до себе.- Що ти робиш?
-Та нічого просто дивлюсь на свою дружину.- сказав Юнги і відпустив мене. - давай сьогоднішній вечір проведемо дома, що даремно вночі стільки смачненького купували а завтра всеодно в університ- поглянув на мене Юнги.
- Я тільки за!
Цілий вечір ми дивилися дорами, сміялися та їли смачненьке за ці 2 дні Юнги мене дивував, і я не знала що зі мною робиться. Інколи моє серце билося так скажено а інколи навпаки завмирало.
   Завтра на нас чекав університет, нові пригоди та історії чи може ще щось цікавіше....


Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...Where stories live. Discover now