Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 22

Повернувшись я побачила Юнги. Незнаю чому але в перше за довгий час я замітила на скільки цей демон прекрасний його очі, губи та прекрасні риси обличчя. Я б і далі так дивилася на нього але мене вивів із трансу.
- Крихітко а ти смачно готуєш- поглянув він на мене і протяг книгу.
- Ааа... дякую.
- А чому ти раніше не готувала сніданок.
- Тому що ти мене не просив.- я відійшла і забрала з рук Мина книгу.- і до речі звідки ти знав що я саме тут?
- Джію сказала- Мин взяв мене за лікоть і повів до каси.
Я сама хотіла заплатити ща книгу але Юнги це зробив перший. Ми сіли в машину і поїшали до універу бо і так запізнювалися.
- Я поверну гроші за книгу- перервала тишу я.
- Не потрібно не настільки вона дорога.
- Але..
- А якщо хочеш то можеш повернути борг іншим способом- посміхнувся Мин.
- Не думаю - почервоніла я і відвернулася
- Ей про що ти подумала мала ізвращенка- засміявся хлопець- я хотів запропонувати у наступну п'ятницю вечері сходити зі мною на вечірку до Чонгука і Хосока.
- А я не проти- я погодилася бо давно не відпочивала по дорослому.
Ми приїхали до універа і швидко пішли кожен на свої пари. Коли я зашла педагога ще не було, чому я дуже зраділа і хвидко сіла га своє місце а заді мене седів Чонгук.
-Мисо привіт.
-Привіт Гуки.-повернулась я до нього.
- Слухай ми із Хосоком влаштовуєм вечіркув наступну п'ятницю
- Да я знаю Юнги мені казав.
- Ааа так ти прийдеш?
-Звичайно-посміхнулась я - Хтось же повинен за вами наглядати.
- Урраааа- викрикнув Гук.- а то ми боялися, що Юнги тебе не пустить, він такий собственик.
-Добре давай потім поговори.
-Мг.
В кабінет зайшов викладач а зним якась дівчина, вона не здалася мені багатою. Оськільки її одяг був не із дорогих брендів та і сама дівчина не була у "золоті".
- Учні познайомтесь це Сон Чия, вона буде навчатися разом з вами.
- Привіт, я  Сон Чия будь ласка попіклуйтеся про мене.
- Добре Чия, сідай на єдине вільне місце біся Місо, там раніше седів найкращий учень універу.- посмішнувся викладач а Чия підійшла і сіла біля мене- добре давайте почнемо.

- Привіт я Ким Мосо можна просто Мисо- протягла руку я.
-Привіт я Сон Чия можна просто Чия-посміхнулась вона і пожала мені руку.- але я не збагатої родини тому я зрозумію якщо ти не захочеш зі мною спілкуватися.
-Ні Чия я не така.
- Алеж ти Ким Мисо, багата спадкоємиця.
- Так, але я також і особистість, і в мене гроші не на першому місці, тому я думаю ми подружимося- посміхнулась я.
Всі три пари ми розмовляли з Чия, для мене вона здалася дуже цікавою особистістю і ми добре подружилися. Я росповідала їй про універ, пари, однокурсників та інше але нічого про своє особисте.
Прийшов час і ми пішли в їдальню. Сьогодні я виришила поїсти за своїм і Субіновим столиком.
-Мисо, а хто ті хлопці- вказала вона на 5 королів універу.
- Ааа це наші королі- посмішнулася я- але тут не всі 2 ще десь не має.
-Їх 7? Вони такі красиві.
-Мг- продовжили їсти я.
-Ти з ними знайома?- поглянула на мене Чия.
- Звичайно знайома- перебив нас Чонгук я кий сів біля мене.
-Ей вічно ти влізеш куди тебе не просять- пхнула я його, а Чия здивовано дивилася на нас.
-Ей засранка мовчи- дав мені щигля Чон і поглянув на Чию- Ми 6 її друзі. Так Мисо?
-Так-так- з набитим ротом казала я.
-Ей хватись стільки жерти скоро в двері не влізеш- став забирати мою тарілку Чон.- Дай краще мені.
-Чон сукин ти син, подоброму відай мою тарілку назад або дорогу до травматолога я тобі бистро організую!- подивилася я на Чона а він відразу відав таоілку і я продрвжила їсти.
- Краще не злити Мисо, коли вона голодна вона стає справжнім звіром- трихо прошепотів Гук.
- Гукіііі- поглянула я на нього.
- Все, все, вибач, їж собі на здоровячко
-А чому ти сказав що ви 6 її жрузі а якже 7-й?- запитала Чия.
-Ааа, а 7-й то її чоловік- Чон сказав це так не сподівано що я похлинулася а Чия дуже здивувалася.
-Мисо ти заміжння?-поглянула на мене Чия.
-Мг- підняла голову я.
-А чому ти мені цього не розповіла?
-Не встигла.
-І хто з них твій чоловік?
-Ну... це...- намагалась сказати я.
-Його ще тут не має- перебив Гук- бо якби був то Мисо седілаб на своєму місці а не тут.
-Ай Гукі коли ти нарешті заткнеся -вдарила я його по плечу.
- Мисо ти чого бєся, я все Юнги-хьону розповім і він тебе покарає.
-Іди нахуй, і пізди що хочеш кому хочеш.
Пролунав дзінок і ми пішли на пари вони проходили швидко в компанії з Чия.

Пройшло 5 днів з Чия я дуже здружилася але за такий короткий час я все ще їй не довіряла. Я познайомила її з хлопцями і мені здається що вона пачала мінятися. Мені здається, що вона постійно лізе до Юнги. Але може я себе накручую. А у Юнги і мене нічого не змінилося він десь пропадав як в день так і вночі, інколи я хвилювалася за нього а інколи розуміла що саме в цей час він може спати з якоюсь простітуткою.

Чия часто приходила до мене але ми ішли гуляти до парку  та розмовляли тому що я розумію, що Юнги не любить коли в його в будинку хтось шастає та чіпає його речі. Але кожного разу Чия все більше стала пертися в будинок. Я не розуміла чому може з цікавості.
Сьогодні звичайний ранок в універі а вже у вечері  вечірка у Чонів, і я нарешті зможу відпочити і поговорити з Юнги томущо він став постійно мене збігати.
Після пар ми з Чия зайшли в кафешку біля універу. Щоб попити кави та поговорити. Чию не запросили на вечірку бо вона була лише для багатеньких але я поворила як із Гукам так і з Хобі. Ще із самого початку вона їм не сподобалася але мені відмовити вони не могли.
Ми сіли за столик і до нас підійшли Юнги і Тє які сіли біля мене.
-Крихітко привіт- приобняв мене Юнги
-Привіт Юнги, привіт ТєТє- привіталась я. Це був перший раз коли Юнги в цьому кафе сів біля мене.
Ми з Тє стали як завжди дурачитися і сміятися.
- Крихітко я відійду не на довго- встав Юнги.
-Добре.-і я далі почала говорити з Тє.
-Вибачте я відійду у вбиральню- сказала Чия і мені це здалося дивним.
Пройшло 5 хв а їх все ще не було тому я виришила подивитися де вони.
-Тє десь Чиї так довго не має я сходжу подивлюся.
-Добре іти а я покищо тобі Латте замовлю.
- Уууу ТєТє дякую
Я швидко направилася до вбиральні і раптом побачила як Чия і Юнги....