Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 34

- Це  був мій друг і помічник секретар Со. Він старший за мене на 2 роки. Та навчався в нашому університеті і був відмінником. Коли ми познайомили йому потрібна була робота і я допоміг. Згодом я дізнався що вони з Джію зустрічаються. Але 2 з половиною роки назад він з одним із робочих попали в автокатастрофу. Робочий загинув. А Со дуже сильно постраждав і я відправив його на лікування в Америку і він весь цей час в комі.
- Тобто він живий?
- Так але Джію я не зміг сказати тому що він в критичному стані. А я нехотів її травмувати. Вона повина жити далі. А у нього була лише одна сестра яку ми не змогли знайти.
- Котику а що якщо зі мною щось станеться....
- Даже не кажи такого- перебив мене Юнги- я цього не переживу. Зрозуміла!- суворо глянув на мене Юнги.
- Я кохаю тебе.
- І я тебе кохаю- Юнги ніжна прижав мене до себе і став водити рукаю по животі- і тебе також.

   Пройшло 3 місяці і я вже на 5 місяці вагітності. За цей час я перейшла на широкий одяг  щоб було не замітно. А Юнги начебто підмінили він ні на крок від мене не відходив. Кожного вечоря ми дивилися фільми а Юнги лежав у мене на ногах і гладив живіт який було вже добре видно. Ми часто спорили на рахунок університету, Юнги наполягав щоб я його кинула бо справи в його компанії ішли на відміно але я була проти і не збиралася покидати. Через це Юнги хвилювався.
   Сьогодні мені виповнюється 20.
Вранці я прокинулася від поцілунків Юнги.
- З Днем Народження кохана.- поцілував Мин і вручив мені букет червоних троянд і коробочку коли я відкрило там було.

- Дякую коханий - з моїх очей пішли сьози і я заключила Юнги в поцілунок.
Він одягнув мені підвіску і поцілував у шию.
- Тепер ти моя на завжди.
Я швидко одягнулулася і побігла вниз.

Ми поснідали і поїхали до універу.
На вході нас відразу зустріли хлопці з повітряними кульками, тортом та привітаннями. Вони вручили мегі подарунок. Коли я його розгорнула я була здивована і дуже рада. Це був великий холс з моїм та Юнги фото з нашого весілля. Я нікого не обіймала, бо нехотіла щоб дізналися про животик.
- Мисо в нас для тебе є ще один подарунок- поглянув на мене Хосок.
- Який?- я була здивована так само як і Юнги.
-Справді?- запитав Гук і подивився на хлопців.
- Так Гук ми тобі забули сказати - взяв за плече Гука Чимин.
- А якби і сказали ти б все розповів Мисо- засміявся Джин.
- Ей а чого Мисо більше подарунків чим мені?- возмутився Гук- Хоча мій день народження був раніше?
- Тому що я красивіша і розумніша- посміхнулася я.
- Ну і що ти розумніша а я веселіший.
- Ти обовтус- дала я йому щигля
- Ей Юнги-хьон твоя дружина мене б'ю. - сказав Гук а всі засміялися.
- Гук припини - сказав Джун - ми тобі на ДР подарували машину і допомогли здати на права.
- Так. Бе бе Мисо а я отримав свої права перший у 20- засміявся Гук і показав язик.
- Ну і що, я отримала свої права у 18 - поглянула я на Гука а хлопці здивовано на мене.
- У тебе є права?- запитав Тє.
- Так звичайно, я на їх склала і отримала у 18 сама.
- Да блін!- викрикнув Гук - Ти чогось не вмієш що вмію я?- поглянув на мене Гук а в нього в очах була надія.
- Ну... я не дуже добре малюю, люблю співати але голос, тому не виходить і ще я не дуже люблю спорт хоча їм займаюся щоб зберегти форму.
- Ааа Крихітко чому ти не казала що в тебе є права?- запитав Юнги
- А ти мене не питав- поглянула я на його.
- Гаразд, закрили тему.- сказав Намджун - Мисо іди на дах там тебе чекає ще один подарунок. - і всі посміхнулися.
-Юнги положи холс у машину і не порви, бо я тоді, тебе порву- суворо глянула я на хлопця.
- Добре а куди ми його повісимо?
- Побачим або у вітальні або у спальні над ліжком.
- Ммг- Юнги взяв хост і поцілував мене.
Я швидко направилася на дах. Відкривши двері я була дуже здивована , переді мною......