Heredero

36

- Ой, у мене цілих п'ять пропущених від мами, - здивовано промовив Рен, дивлячись на телефон. Хлопці каталися ще годинку, перш ніж піти з ковзанки. До того ж Рейнольду просто не вистачило сил через хворобу, здавалося, він рівновагу довго не втримає через втому. Тому вони пішли, прямуючи додому. - Альо, - блондин шморгнув носом, коли набрав маму. Зеніт топав поруч з ним, - ти мені дзвонила, вибач, я не чув.
- Не страшно, любий… Ми всі поїхали до сусіднього містечка до вечора, на невелике гуляння. Ми хотіли попередити вас, адже подумали, що вам не буде цікаво сидіти серед стареньких, хах, тож поїхали без вас… - Скай відповіла, - та й трубку ти не брав, чекати ми не могли, вибач.
- А, я зрозумів тебе… Нічого, все одно я відмовився б, не хочу сидіти серед незнайомців.
- От і чудово. Ключі від будинку в кошику біля майстерні діда Рея, замовте собі піци, погуляйте. А ми вже повернемось після дев'ятої.
- Добре, мамо, покусики, - хлопчина скинув, знову шморгаючи носом. Він сховав телефон, а потім натяг шарф на обличчя, - їх не буде до ночі, будинок на нас.
- Супер, погуляємо тоді ще? - Зеніт усміхнувся.
- Ммм... Ні, вибач, я правда втомився, ще потрібно прийняти ліки, так що давай підемо додому...
- Звичайно, не потрібно вибачатися.
- Дякую! Але давай зайдемо до піцерії, купимо поїсти, попити?

  Гармадон лише кивнув йому у відповідь, із задоволенням тупаючи за другом. По дорозі вони купили свіжу піцу, колу, просто солодощі та, коли почало темніти, повернулися додому. Чай, все ще гаряча їжа, якийсь фільм та мінімум світла – чудова атмосфера. Залишається приземлитися попкою в тепле ліжко або на м'який диван, розпливаючись в ньому як масло на сковороді.

- Ну як ти? - Запитав Зеніт, коли Рен присів до нього. Він міряв температуру кілька хвилин тому, прийняв ліки і тільки зараз підсів.
- Трохи підросла температура, але не критично… Втомився сьогодні просто, от і все. - Хлопець тяжко зітхнув, потім потягнувся до їжі, задоволенно набиваючи живіт смачною їжею.
- Хах, ну гаразд, повечеряєш і підемо відпочивати. Приємного… - Зеніт також пригостився піцою.

  Шматок за шматочком, ковток за ковтком та Рейнольда потягло в сон. Фільм, що грав на тлі, не привертав уваги чи інтересу. Так що вони пішли спати, враховуючи пізню годину. Сміт практично відразу відключився, лягаючи на бочок, втома заморила хлопця. Зеніт зробив те, що робить завжди - вкрив друга ковдрою по плечі, щоб не мерз, а потім і сам приляг ближче, але заснути не вдавалося.
  Брюнет весь час лежав з розплющеними очима, дивився в порожнечу і розмірковував про щось. Немов якийсь вибір стоїть перед ним. Але після години роздумів він несподівано для себе просто відключився. На ранок Рейнольда не було в ліжку, та й ранок виявився середою дня. Гармадон практично проспав усе, що заплановане на сьогодні! Так що Зеніт не став прохолоджуватись у ліжку і миттю вийшов з кімнати, він попрямував на кухню, де він і знайшов інших.