24

18 3 0
                                    

— Ось я купив усе, що просив, — усміхнувся Кай і поставив пакети на стіл. Продукти одразу вивалилися на стіл, але Сміт різко спіймав їх, складаючи назад, - що ще зробити?
- Хаха, дякую. - Ллойд закочував рукави і посміхався, - я займуся м'ясом, а ти можеш зайнятися монгалом. Я там усе підготував.

Сміт кивнув, прямуючи надвір. Остані днями осені, незабаром буде сніг і холодок. Але це зовсім не заважає влаштувати шашлички з друзями. Тому, підібравши зручну дату, сім'ї Гармадона та Сміта зібралися разом на вечерю.
Вони заздалегідь підготувалися, купили продуктів та всі разом, дружно почали готувати. Поки Ллойд займався їжею на кухні, розмовляючи зі Скайлор, Кай порався з вугіллям. Але кілька секунд і вогонь спалахнув, запалюючи брусочки вугілля.

- Дядечко Кай, - мовив Одді, застібаючи куртку і підходячи ближче. Хлопчик одразу смикнув його за рукав, — тато попросив принести вам палиц-маталку.

Хлопчик мило посміхався, простягнувши йому віяло для багаття, щоб потім вугілля не втратило свого запалу при приготуванні м'яса. Кай також усміхнувся йому, погладжуючи малечу по голові.

- Привітки, Одді, як твої справи?
— Тато каже, що мені знову потрібно повернуться до лікарні, а ще він каже, що в мене все буде добре. Тому, мабуть, у мене все гаразд, — Одді став зовсім поруч, дивлячись на вогонь. Посмішка не сходила з його обличчя.
— Знову хворієш? Ходімо додому, вогонь горітиме, так що можна повернутися до будинку. А ось ти можеш захворіти ще сильніше, ходімо.

Сміт потопав разом з хлопчиком у будинок, але не зачиняв двері, адже помітив сина. Рен поспішив до них, з усякими смакотами в руках і прослизнув крізь отвір між дверима та стіною.

- Довго ти в машині просидів. - Вибач, ахха, - Рейнольд спритно зняв взуття, допомагаючи собі наступаючи на п'яти, потім подався на кухню, - я приніс зефір! Ми можемо його потім посмажити?
— Я не думаю, що твоя дієта це дозволить, — гойдаючи доньку, відповіла Скайлор, — при твоєму здоров'ї не буде гарною ідеєю з'їсти щось таке.
— Ех, ну гаразд.

Хлопець зняв куртку та сів за стіл, спостерігаючи за всіма. Він глибоко зітхнув, тепло будинку почало гріти і він посміхнувся. Навіть носочки потяг під столом, так було тепло та комфортно. Ще й пахло всякою смакотою. Кухня заповнилася різними запахами їжі та спецій, у яких маринувалося м'ясо. А ще дуже манив запах запечених овочів у духовці, свіжий нарізаний перчик, що віддавав солодкою ноткою, та каву, яку пили Кай та Ллойд. Навіть Одді прийшов, сідаючи поруч із Рейнольдом. Хлопчик поклав на стіл фломастери, розмальовки і, бовтаючи ніжками під столом, почав малювати.

HerederoDonde viven las historias. Descúbrelo ahora